Ukrainian (UA)Russian (CIS)English (United Kingdom)Polish (Poland)Čeština (Česká republika)Latvian
Товариство "Зелений хрест"
gcs-logo

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

(щодо об'єктів доступних для неповносправних осіб)


ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Будинки і споруди

Спортивні та фізкультурно-оздоровчі
споруди
ДБН В.2.2-13-2003

На заміну
ВСН 46-86/Госгражданстрой
Чинні від 2004-03-01

Ці Норми поширюються на проектування нових і реконструкцію критих і відкритих спортивних споруд із місцями для глядачів або без них:

- відкритих площинних спортивних споруд;
- критих спортивних споруд: спортивних залів, ковзанок із штучним льодом, басейнів;
- спеціалізованих спортивних споруд: споруд для стрільби з лука, кінного спорту, лижних баз,
- комплексів трамплінів для стрибків на лижах із трампліна, фристайлу. біатлонних стрільбищ.
- санно-бобслейних трас, гірськолижних трас, тирів для кульової стрільби, веслувальних баз;
- стадіонів: льодових, лижних, комплексних;
- фізкультурно-оздоровчих споруд: комплексних майданчиків, смуг перешкод, „стежок здоров'я”, відкритих і критих ванн, фізкультурно-оздоровчих комплексів, приміщень для спортивних занять, лижних баз і ковзанок для масового катання.

Перелік видів спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд наведений у додатку А.

Вимоги цих Норм є обов'язковими для фізичних і юридичних осіб - суб'єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від форм власності і відомчої належності.

Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах, наведений у додатку Б.

У цих Нормах використовуються терміни і визначення згідно з додатком В.

Під час проектування споруд для видів спорту і фізкультурно-оздоровчих занять, не зазначених у цих Нормах, розміри, пропускна спроможність та інші вимоги до специфічних для даного виду приміщень і споруд повинні визначатися завданням на проектування

Спортивні споруди, призначені для збірних команд країни і олімпійського резерву, повинні проектуватися за завданням на проектування центрального органу виконавчої влади України з питань фізичної культури і спорту з урахуванням вимог цих Норм.

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ (подається повністю)

1.1 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди класифікуються за їх функціональним призначенням залежно від видів спорту і дозвіллєвої діяльності, а також за характером використання на:

- навчально-тренувальні;
- спортивно-демонстраційні;
- спортивно-видовищні;
- фізкультурно-оздоровчі.

Навчально-тренувальні та фізкультурно-оздоровчі споруди можуть кооперуватися з культурно-видовищними і навчальними закладами.

1.2 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди за функціональним призначенням поділяються на комплекси та групи:

- основні, призначені безпосередньо для спортивних та фізкультурно-оздоровчих занять;
- допоміжні, призначені для осіб, які займаються, тренерів та судців, а також медичні, службово-адміністративні, складські тощо;
- комплексу для глядачів.

1.3 Кількість, склад і місткість спортивних та фізкультурно-оздоровчих будинків і споруд і їх комплексів встановлюється відповідно до норми площі, передбаченої вимогами розділу 6 ДБН 360.

Спеціалізація споруд за видами спорту і кількість місць для глядачів встановлюються завданням на проектування залежно від місцевих умов, чисельності населення і містобудівного значення спортивної споруди або комплексу.

1.4 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди слід проектувати з урахуванням вимог ВСН 62. Параметри зон, просторів і елементів будинків, споруд та приміщень для інвалідів і маломобільних груп населення наведені у додатку Г.

1.5 Необхідність влаштування захисних споруд цивільної оборони у спортивних та фізкультурно-оздоровчих будинках і спорудах визначається-завданням на проектування за погодженням із штабом цивільної оборони, а їх проектування здійснюється згідно з вимогами ДБН В.2.2-5.

1.6 Розміщення спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд у вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщеннях до житлових будинків дозволяється тільки для закладів з регламентованим режимом функціонування (з 7 до 23 години) згідно з вимогами СНІП 2.08.01 та СНІП 11-12.

Вбудовано-прибудовані та прибудовані приміщення до житлових будинків можуть використовуватися для розміщення лише таких видів спортивних і фізкультурно-спортивних закладів, які відповідають вимогам СанПіН 3077, СанПіН 1304, СНІП 2.04.05, ДСН 3.3.6.037, ДБН 360, п. 3.14 за показниками шумового режиму, вібрації та мікроклімату в житлових приміщеннях.

1.7 Будівельні та опоряджувальні матеріали, що використовуються, повинні відповідати вимогам радіаційної безпеки згідно з ДБН В.1.4,1.01, ДБН В.1.4-2.01, ДГН 6.6.1-6.5.001.



2. ВИМОГИ ДО ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК (Витяг)

2.1 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди слід розміщувати на сельбищній території,, у місцях відпочинку населення та на інших спеціально виділених земельних ділянках, забезпечених зручними під'їздами і підходами від зупинок громадського транспорту згідно з ДБН 360 з обов'язковим додержанням-нормативного шумового режиму на прилеглій території житлової забудови та забезпеченням санітарних розривів до житлових та громадських будинків згідно з вимогами ДержСанПіН 173 п. 4.10, ДержСанПіН 203, СанПіН 42-128т4690, СанПіН 42-120-4948. Слід передбачати місця для транспортних засобів інвалідів та зручні підходи до них, які забезпечують пересування на кріслах-колясках.

2.3 Благоустрій території спортивних та фізкультурно-оздоровчих будинків і споруд, під їзди і пішохідні доріжки повинні проектуватися з урахуванням вимог ДБН 360, ДБН Б.2-41 ВСН 62.

Проїзди і пішохідні доріжки слід передбачати до всіх споруд, що розташовуються на земельній ділянці критих споруд і спортивних комплексів. Проїзди повинні мати удосконалене полегшене або капітальне покриття. Пішохідні доріжки, тротуари і пандуси, якими користуються інваліди на кріслах-колясках, повинні мати тверде шорстке покриття, яке в разі намокання не стає слизьким. Ширина пішохідних доріжок повинна прийматися не менше 1,8 м. Поздовжній їх уклон не повинен перевищувати 5 %, а поперечний - 1 %. У місцях перепаду рівнів між горизонтальними ділянками пішохідних шляхів слід передбачати влаштування пандусів і сходів. Уклон кожного маршу пандуса не повинен перевищувати 3 %, а його довжина повинна бути не більше 10 м. Ширина пандуса повинна бути: за одностороннього руху - не менше 1,0м; за двостороннього руху - не менше 1,8м. Якщо поздовжній уклон перевищує зазначені межі для інвалідів, котрі користуються кріслами-колясками, слід передбачати спеціальні доріжки або пандуси.

2.10 Стоянки автомобілів проектуються згідно з вимогами ВСН 01. У разі використання спортивної споруди інвалідами вони повинні знаходиться не далі 40 м від входу до цієї споруд і мати з нею зручний зв'язок. Ширина стоянки для автомобіля інваліда повинна бути не менше 3,5 м.

 

Відкриті площинні спортивні споруди (Витяг)

2.17 По обидва боки сходів або пандуса, призначеного для пересування людей з обмеженою рухливістю, повинні передбачатися огорожі з подвійними поручнями на висоті 0,7 м І 0,9 м Довжина поручнів повинна бути більшою від довжини пандуса або сходового маршу не менше ніж на 0,3 м.

2.18 Для забезпечення орієнтації інвалідів із дефектами зору краї доріжок повинні виділятися смугами з чіткою фактурою і контрастним кольором. Бордюрні камені в місцях перетину з пішохідними шляхами слід передбачати зниженими, тобто заввишки 0,03-0,04 м. Застосування каменів і скошеною верхньою гранню не допускається.

2.19 Улаштування смуг безпеки для інвалідів на кріслах-колясках уздовж бігових доріжок навколо зон і майданчиків для спортивних занять інвалідів повинно передбачатися згідно з ВСН 62.

2.20 У сходовому марші повинно бути не менше трьох сходинок. Сходинки повинні бути глухими і рівними, без виступів, а по краях ширини маршів повинні мати бортики 0,05 м для запобігання зісковзуванню ноги, палиці, милиці. Ширина проступів відкритих зовнішніх сході повинна бути не менше 0,4 м, а висота підйому - не більше 0,12 м.

2.21 На майданчиках для стрільби з лука слід передбачати їх огорожу з влаштуванням спеціально обладнаних місць.

 

 

 

3. ОБ’ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ

БУДИНКІВ І СПОРУД (Витяг)

 

Місця для глядачів

3.69 Розміри місць на трибунах для сидіння слід приймати не менше: глибину ряду для відкриті споруд - 0,8 м, для критих - 0,8-0,9 м.

При проектуванні тимчасових місць (у тому числі блітчерів) допускається приймати зменшення

а) глибини ряду до 0,75 м;
б) ширини місця для сидіння (вздовж ряду) до 0,45 м:
в) глибини сидіння для відкритих споруд до 0,35 м, для критих - до 0,4 м.

При проектуванні тимчасових місць допускається зменшення глибини сидіння в критих спорудах до 0,35 м, висоти сидіння над рівнем підлоги проходу - 0,43 м.

За різниці рівня підлоги суміжних рядів трибуни понад 0,3 м у сидіннях належить передбачати влаштування спинок, що піднімаються над підлогою розташованого вище суміжного ряду не менш ніж на 0,12 м.

Місця на трибунах для стояння повинні мати глибину кожного ряду не менше 0,45 м і ширину (вздовж ряду) не менше 0,5 м.

Для інвалідів на кріслах-колясках необхідно передбачати спеціальні місця на рівній поверх підлоги із зручним підходом. Кількість таких місць встановлюється завданням на проектування але не менше 4 місць. Розміри та розташування місць приймаються згідно з вимогами Г.19 ÷ Г.20 додатку Г.



ДОПОМІЖНІ ПРИМІЩЕННЯ (БУДИНКИ І СПОРУДИ)

Загальні вимоги

3.74 Склад та площі допоміжних приміщень слід приймати згідно з таблицею 11 і вимогам цього розділу. Кількість санітарних приладів у допоміжних приміщеннях слід приймати згідно; таблицею 12.

Площу роздягалень басейнів, залів, відкритих площинних споруд для інвалідів різних груп слід приймати за додатком Т.

Споруди для фізкультурно-оздоровчих занять

3.113 Фізкультурно-оздоровчі заклади масових типів слід проектувати з урахуванням вимог забезпечення доступності інвалідів відповідно до ВСН 62. Для фізкультурно-оздоровчих, фізкультурно-реабілітаційних занять інвалідів в закладах масових типів, за винятком дитячо-юнацьких спортшкіл і спеціалізованих спортклубів, передбачаються універсальні чи спеціалізовані споруди, що функціонують у режимі спільного, поперемінного чи роздільного інвалідами й іншими категоріями.

Фізкультурно-оздоровчі споруди для занять школярів та населення у школах нового типу повинні проектуватися з окремими допоміжними приміщеннями: роздягальнями, душовими, санвузлами для обслуговування дорослих та школярів згідно з таблицями 8-9.


ДОДАТОК Г
(обов'язковий)

ПАРАМЕТРИ ЗОН І ЕЛЕМЕНТІВ БУДИНКІВ, СПОРУД І ПРИМІЩЕНЬ ДЛЯ ІНВАЛІДІВ ТА МАЛОМОБІЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

Г.1 Для занять людей із повною або частковою втратою зору не допускається використання окремих майданчиків і зон, обгороджених у багатосекційних залах перегородками, що не забезпечують акустичної ізоляції. У спортивних залах, призначених для цієї категорії людей, слід передбачити звуковбирні акустичні стелі, а на стінах залів - обшивку м’якими і пружними матеріалами висоту не менше 2 м від підлоги й встановлення горизонтальних поручнів.

Г.2 Уздовж бігової доріжки з боку місць для глядачів слід передбачати смугу безпеки завширшки не менше 1 м, а за її межами - вільний простір завширшки не менше 3 м для розміщення інвалідів на кріслах-колясках.

Г.3 Навколо зон і майданчиків для занять інвалідів, що користуються під час пересування кріслами-колясками, слід влаштувати смуги безпеки завширшки не менше 2 м, а по торцевих (коротких) сторонах ігрових майданчиків - не менше 3 м На тенісних кортах зона безпеки повинна бути збільшена: уздовж майданчиків до 4 м, по торцевих сторонах - до б м.

Г.4 У випадку, якщо бігова доріжка відділена від місць для глядачів огорожею, у ній потрібно передбачати проходи для інвалідів на відстані один від одного не менше 100 м.

Г.5 Для забезпечення орієнтації і безпеки спортсменів із повною або частковою втратою зору слід:

а) використовувати як орієнтири для напрямку руху звукові маяки;
б) влаштовувати по периметру ігрових майданчиків смугу орієнтації завширшки не менше 1,5 м із прилеглою до неї смугою безпеки завширшки не менше 2,5 м;
в) влаштовувати смугу орієнтації завширшки не менше 2 м уздовж доріжок для бігу або розбігу перед стрибком;
г) передбачати на біговій доріжці зону старту завдовжки за напрямком руху не менше 5 м і зону фінішу - завдовжки не менше 25 м;
д) влаштувати смугу орієнтації завширшки не менше 1,2 м по периметру ванн басейнів. Смуга орієнтації, а також повороти бігових доріжок, зони стартів і фінішів, відштовхувальні зони стрибків повинні виділятися фактурною поверхнею покриття з яскравим контрастним кольором;
е) встановлювати сектор для стрибків у довжину на протилежній від центральної трибуні стороні; ширина ями для стрибків у довжину повинна бути не менше 7,0 м, ширина доріжки для розбігу не менше 3,0 м. Необхідно також передбачити встановлення звукового маяка перед стрибковою ямою для орієнтації спортсменів-інвалідів із повною втратою зору.

Г.6 На відкритих площинних спорудах, призначених для занять людей із повною або частковою втратою зору, слід передбачати захист від шуму зон і майданчиків зеленими насадженнями сумарним розрахунковим рівнем звукоізоляції за літнім періодом року не нижче 3 дБ

Г.7 В разі проектування лазні сухого жару (сауни) її приміщення слід розташувати в будинку, що стоїть окремо, або на першому поверсі будинку не нижче другого ступеня вогнестійкості та дотриманням вимог ДБН В.2.2-9 і протипожежних норм.

Г.8 По периметру ванн басейнів слід передбачати обхідну доріжку завширшки не менше, м:

а) для відкритих басейнів - 2,5;
б) для басейнів у залах - 2.

Ширина доріжки з боку стартових тумбочок і входів із роздягальних приміщень повинна бути не менше 3,5 м. Щоб уникнути травм у басейні для обхідних доріжок, підлоги в роздягальні душових слід передбачити з шорсткуватим покриттям, яке під час намочування не стає слизькими.

Г.9 Уздовж стін залу басейну і на входах до залу з приміщень перевдягання і душових слід встановлювати горизонтальні поручні на висоті від підлоги в межах від 0,9 до 1,2 м, а в залах із басейном для дітей - на рівні 0,5 м від підлоги.

Г.10 По зовнішньому периметру обхідних доріжок навколо відкритих басейнів слід передбачати огорожі заввишки не менше 1 м із поручнями.

Г.11 У мілкій частині ванни басейну для спуску у воду слід передбачати сходи завширшки ке менше 0,9 м, із шириною проступів не менше 0,3 м і висотою сходинок не більше 0,14 м. Сходи повинні мати стаціонарні поручні.

Г.12 Розміри ванни басейну для дітей повинні бути не менше, м: у дошкільних закладах і будинках-інтернатах -3 x 7; у школах-інтернатах - 6 х 12,5.

Глибина ванни басейну за рівнем води повинна прийматися перемінною, м:

а) для дітей дошкільного віку - 0,6-0,8;
б) для дітей шкільного віку - 0,8-1,05;
в) для дітей у будинках-інтернатах - 0,25-0,5.

Г.13 Для спуску у воду і підйому з неї інвалідів із ураженням опорно-рухового апарату спід використовувати жолоби або спеціальні підйомники.

Г.14 У приміщеннях роздягалень слід передбачати для інвалідів, які займаються:

а) місця для зберігання крісел-колясок;
б) індивідуальні кабіни площею кожна не менше 4 м² для перевдягання з розрахунку по одній кабіні на трьох інвалідів, які одночасно займаються і користуються кріслами-колясками;
в) не менше двох індивідуальних шаф заввишки не більше 1,7м для зберігання милиць і протезів;
г) лавку завдовжки не менше 3 м, завширшки не менше 0,7 м і заввишки не більше 0,5 м у приміщеннях роздягалень. Навколо лавки повинен бути забезпечений вільний простір для під'їзду до неї інваліда на кріслі-колясці. В разі неможливості влаштування зазначеної лавки слід передбачати уздовж однієї зі стін встановлення лавки завширшки не менше 0,6 м.

Г.15 При проектуванні роздягалень слід передбачати для інвалідів на кріслах-колясках із супровідними не менше двох блоків площею кожний не менше 14 м², обладнаних трьома двоярусними шафами для одягу, із власними душовою кабіною і туалетом. За розрахункової пропускної спроможності спортивного будинку або споруди більше 35 інвалідів на кріслах-колясках кількість таких блоків повинно бути не менше чотирьох.

Г.16 Індивідуальні шафи для зберігання одягу інвалідів, що користуються кріслами-колясками, слід розташовувати в нижньому ярусі. В разі відкритого способу зберігання домашнього одягу гачки в роздягальнях повинні встановлюватися на висоті від підлоги не більше 1,3 м,

Г.17 Прохідні ножні ванни на шляху до басейну з приміщень роздягалень слід проектувати з урахуванням можливості проїзду через них інвалідів на кріслах-колясках.

Г.18 При роздягальнях слід передбачати кімнату відпочинку розрахунковою площею не менше 0,4 м² на кожного з інвалідів, які одночасно займаються і користуються кріслами-колясками, а при сауні - площею не менше 20 м².

Г.19 На стаціонарних трибунах і в партері спортивно-демонстраційних та спортивно-видовищних споруд слід передбачати місця для інвалідів, що пересуваються на кріслах-колясках.

Г.20 Місця для інвалідів слід передбачати в першому ряду трибун (партеру); при цьому в тій частині ряду, де розташовані місця для інвалідів, сидіння не влаштовуються, а їх роль повинні виконувати крісла-коляски. Ширина під'їзду інвалідів до своїх місць повинна прийматися не менше 0,9 м, а за необхідності повороту крісла-коляски на 90° - не менше 1,3 м. Розмір кожного місця приймається виходячи із ширини 0,9 м і довжини 1,5 м.

Г.21 Кількість місць для інвалідів повинна визначатися завданням на проектування; при цьому кількість місць приймається з розрахунку одне місце на кожні 300 місць для глядачів, але не менше чотирьох.

 

ДОДАТОК К
(рекомендований)

Таблиця К.1 - РОЗМІРИ, ОДНОЧАСНА ПРОПУСКНА СПРОМОЖНІСТЬ, РЕКОМЕНДОВАНІ ВАРІАНТИ ВИКОРИСТАННЯ КРИТИХ СПОРТИВНИХ СПОРУД, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ЗАНЯТ ІНВАЛІДІВ ТА ІНШИХ МАЛОМОБІЛЬНИХ КАТЕГОРІЙ НАСЕЛЕННЯ

Найменування споруди Розміри ОПС (люд.) Рекомендовані варіанти використання
Довжина Ширина Висота
Універсальний ігровий зал 42 24 8 24(12) Заняття інвалідів із ПОРА: баскетбол на колясках, волейбол сидячи, квадрегбі, теніс, баскетбол, волейбол; нвалідів із ДЗ: ролінгбол (для залу 36 x 18м)
Зал спортивних ігор 30 18 7 24(10) Заняття інвалідів із ПОРА: волейбол сидячи, квадрегбі; інвалідів із ДЗ: голбол, торбол
Зал загальнофізичної підготовки 24 15-12 4,8 20(10) Елементи гімнастики, елементи спортивних ігор для всіх категорій інвалідів
18
Зал аеробіки, жіночої оздоровчої гімнастики хореографії 18 18 3,9 25 Заняття інвалідів із ДС, ДЗ
15 15 15
Зал боротьби 15 12 4,0 10 Заняття боротьбою інвалідів з ДС.ДЗ:
Приміщення тренажерної техніки 3 розрахунку 6,5 м² на 1 люд. ОПС 3,9 - Заняття інвалідів усіх категорій
Критий плавальний басейн 25 16 5,4 64(32) Заняття інвалідів усіх категорій
з ванною спортивно- оздоровчого плавання глибиною 1,8-2,05 м 25 12 48(24)
з ванною оздоровчого глибиною 1,8-2,05 м 16,6 8 5,4-4,8 24(12)
з ванною для навчання плаванню глибиною 0,6-1 ,35м 12,5 6 3,0 20(10) Навчання плаванню дітеи-інвалідів усіх категорій
12,5 8

Примітка 1. Наводяться параметри залів і басейнів, що рекомендовані для закладів масового типу.

Примітка 2. ОПС - одночасна пропускна спроможність споруд.

Примітка 3. У дужках зазначена одночасна пропускна спроможність споруди (ОПС) при заняттях інвалідів, що використовують крісла-коляски.

Примітка 4. Інваліди з ПОРА - з порушенням опорно-рухового апарата; ДЗ - з дефектом зору, ДС - з дефектом слуху.

Примітка 5. Вимоги до планувальної організації, обладнання й опорядження залів і басейнів слід приймати за вимогами ВСН 62 і цих Норм.

ДОДАТОК Т
(рекомендований)

Таблиця Т.1 - ПЛОЩА РОЗДЯГАЛЕНЬ БАСЕЙНИ, ЗАЛІВ, ВІДКРИТИХ СПОРУД ДЛЯ ІНВАЛІДІВ РІЗНИХ ГРУП

Найменування споруди Для інваліда що не використовує крісло-коляску (м²/люд.) Для інваліда що використовує крісло-коляску (м²/люд.)
А. РОЗДЯГАЛЬНЯ БАСЕЙНУ
Місце для перевдягання, шафа для зберігання одягу, мийна ванна для ніг
а) при ванні для фізкультурно-оздоровчих занять:
1) із залом підготовчих занять
2) без залу підготовчих занять
б) при ззнкі для навчання плаванню дітей до 10 років




2,5
2,1
2,9




4,5
3,8
3,8
Б. РОЗДЯГАЛЬНЯ ЗАЛУ ТА ВІДКРИТОЇ СПОРУДИ
а) із зберіганням одягу на гачках в гардеробі, що охороняється
б) із зберіганням одягу в шафах
1,7 2,1 2,1 3,8
В. ІНДИВІДУАЛЬНА КАБІНА ДЛЯ ПЕРЕВДЯГАННЯ 1,5-2,0 4,0-5,0
Г. СІМЕЙНА РОЗДЯГАЛЬНЯ ДЛЯ ІНВАЛІДІВ 13 СУПРОВОДОМ 6,0-8,0
Д. ПРИМІЩЕННЯ ГАРДЕРОБА, ЩО ОХОРОНЯЄТЬСЯ 0,5 0,5
Е. ЗОНА ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ КОЛЯСОК - 0,8

Примітка. Для роздягальні на 40 осіб та більше допускається скорочення площі на 10-15 %.

 


ДОДАТОК У
(рекомендований)

Таблиця У.1 - СКЛАД І ПЛОЩІ ПРИМІЩЕННЯ МЕДИКО-ВІДНОВЛЮВАНИХ ЦЕНТРІВ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ІНВАЛІДІВ

 

Найменування споруди Площа для спортивних центрів,
не менше, м²
Загального типу Інвалідів різних груп *)
Кабінет лікаря 12 14-16
Очікувальна 9 9-12
Процедурна 12
Кабінет електросвітолікування 6 7-8*) на одну кушетку
Приміщення для обробки прокладок 8
Кабінет рефлексотерапії 7-8 на одне процедурне місце
Кабінет механотерапії *) - 56*)
Кабінет проведення тестів з фізичним навантаженням 20
Кабінет ЛФК для малогрупових та індивідуальних занять         
- з коморою інвентаря
36 36-56*)
6-9
Кабінет психологічного розвантаження 20 20-25*)
Душовий зал:
- кафедра на 5 душових установок
- роздягальня при залі *)
- насосна кафедри

25
10

25-30*)
12-14*)
18
Підводний душ - масаж

- кімната при ванній *)
- кабінет для перевдягання*)


18
-


20-22 }на одне  про-
4,0*) цедурне місце
Санвузли **):
- звичайний

За розрахунком **)
- суміщений для інвалідів-опорників*) - 4-5 ***)
Кімната обслуговуючого персоналу - 12-15
Кімната брудної білизни та прибирального інвентаря - 4

*) Площа приміщень надається з урахуванням їх використання інвалідами, що пересуваються на кріслах-колясках

**) Але не менше ніж один чоловічий (один унітаз, один пісуар з умивальником у шлюзі) та один жіночий (два унітази з умивальником у шлюзі) площею не менше 6 м2 кожний.

***) Площа надається на один прилад. Примітка. При проектуванні центрів слід керуватися вимогам ДБН В.2.2-10




Нагору


Коментар з рисунками до застосування Додатку Г (обов’язкового)
ДБН В.2.2-13-2003 “Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди”

 

Параметри зон і елементів будинків, споруд і приміщень для інвалідів та маломобільних груп населення

 

Г-2 - Г-6








Варіант влаштування комплексу штовхання спортивного ядра для тотально сліпих:

1. доріжка для бігу по колу;

2. доріжка для бігу по прямій;

3. ділянка для стрибків у довжину;

4. поле для спортивних ігор;

5. рельєфне покриття на поворотах.

 

Г-8

Для покриття обхідної доріжки басейну потрібно застосовувати неслизьку плитку, але без надмірної фактури, щоб не уразити надто чутливо шкіру ніг інвалідів з ураженнями опорно-рухового апарату (УОРА). На обхідних доріжках рекомендується влаштовувати сидіння з підігрівом на висоті 508 мм від підлоги. Це дає можливість пересісти з візка, а також відпочити перед входом до води. Обхід уздовж ванни повинен мати попереджувальне кольорове маркування та неслизьке тактильне покриття, яке включає смугу для орієнтування, що особливо важливо для інвалідів з вадами зору. Можливий варіант - контрастний колір пластикової решітки в басейнах з переливним жолобом.

 

Деталі борту басейну.

Тип І. Найбільш розповсюджені традиційні переливні жолоби на рівні обхідної доріжки. При використанні для інвалідів цей тип має як переваги, так і недоліки.

Переваги: зручніше інвалідам з УОРА входити у воду чи виходити з басейну (потребує менших зусиль рук, менше сходинок для спуску); полегшує контакт з тренером та при потребі роздавати допоміжні плавальні засоби.

Недоліки: менш помітним є край ванни, чим є небезпечний для інвалідів з вадами зору; складніше вхопитися за край басейну; складно виконувати стрибки у воду. Такий бортик рекомендовано для спортивного плавання.

Тип ІІ. Існує варіант, коли рівень води на 30 см нижче борту і вода стікає в жолоб, улаштований в товщині борта. Цей варіант є найкращим для інвалідів з вадами зору, оскільки забезпечує необхідне віддзеркалювання звуку для орієнтування.

Інші переваги: гігієнічність (вода не потрапляє на обхідну доріжку); зменшена небезпека послизнутися; краще фіксується край ванни; зручно використовувати борт для пересадки з інвалідного візка; бортик жолоба зручний для відпочинку; зручно триматися за поруччя жолоба.

Недоліки: погано гасить хвилі, виникає незручність з очисткою жолоба.

Тип ІІІ. Борт з низьким рівнем обхідної доріжки з рівнем води в рівні борта більш доцільний для оздоровчих і терапевтичних ванн.

Переваги: більше поле зору для плавця; зручність для роботи інструктора; зручність входу інвалідів.

Недоліки: вода вихлюпується на обхідну доріжку

Варіанти рішення бортів ванн басейнів: А - тип І, Б - тип ІІ, В - тип ІІІ 2 - решітка контрастного кольору (краща для орієнтації людям з вадами зору)

 

Г-14

Важливим є жорстке кріплення лавки до підлоги, оскільки для пересідання з візка людина використовує її в якості опори. На сидіння для зручності людей з УОРА кладуться м’які підстилки, можливо поролонові чи поліуретанові мати.

Г-17

Ножні ванни і входи до басейну за кордоном не завжди вважаються доцільними. Якщо ножні ванни (за вітчизняними нормами) є необхідними, то там де вони вже існують, слід влаштувати або короткий об’їзд для інвалідів у чистих візках, або влаштувати мобільний пандус, або перекидні містки.

Г-18

Туалети і душові - складова частина блоку роздягалень. Якщо до цих приміщень влаштовано проходити крізь тамбури, чи проходи відгороджені стінками, то планування повинне враховувати необхідну площу для маневрування візків.

В туалеті, розрахованому на багато людей, в кінці ряду повинна бути одна особлива кабінка, облаштована для інвалідів з УОРА. Для переміщення з візка на унітаз відстань від задньої стіни до переднього краю унітазу повинна бути не меншою за 720 мм. Умивальники в кабінах туалету повинні бути в межах досяжності з унітазу, але не заважати маневруванню інвалідного візка. Умивальники слід облаштовувати краном-змішувачем важільного типу. Дзеркала розміром по висоті 1400 мм, підвішені на висоті 600 мм від підлоги, влаштовують усіх




Санвузли:

А - розташування спеціальної кабіни для інвалідів в візках в багатомісному санвузлі.

Б - варіант планування кабіни санвузла для інвалідів у візках:

1. унітаз;
2. відкидне сидіння;
3. умивальник.

В - варіант розміщення санвузла для інвалідів з УОРА, які не користуються візками.


Г - варіант планування кабіни санвузла.

 

 

Примітка. Відсутність ліфта чи інші причини можуть не дати можливості інвалідам займати місця глядачів розташованих на верхніх рівнях. Тоді додатковий доступний для інвалідів простір слід влаштовувати на рівні землі.

 

Г-21

Варіант організації місць для глядачів-інвалідів.

А - на трибунах басейну:

1. лавки з підігрівом;

2. місця для інвалідів на обхідній доріжці;

3. межа місць для глядачів.

Б - на трибунах відкритого стадіону:

1. розташування місць для інвалідів на рівні поздовжного проходу з підйомом по пандусу;

2. розташування місць для інвалідів на верхньому рівні, з підйомом на ліфті.

В - фрагмент трибун відкритого стадіону з місцями для інвалідів у візках:

1. упор для колеса візка;
2. огорожа;
3. зона для візка.

 

Спеціальні вимоги до фізкультурно-спортивних споруд для інвалідів.

В критих спортивних спорудах спеціальні вимоги пред’являються до стін, дверей, підлоги, обладнання, яке забезпечує інформацію та орієнтацію, до освітлення та освітлювальних приладів, до акустики, до кольору приміщення, до інших деталей та обладнання.
Для відкритих споруд окрім вимог доступності важливим завданням є забезпечення візуальною, тактильною та звуковою інформацією для полегшення орієнтації інвалідів.

 

Стіни спортивних залів повинні відповідати наступним вимогам:

- кріпильні деталі для обладнання, регуляторів та ін. повинні закладатися в рівень з поверхнею стін і заглиблюватись; 
- електричні вимикачі, регулятори освітлювальної арматури повинні розташовуватись на висоті 1,20 м, доступній для інвалідів;
- стіни з облицювальної цегли повинні виконуватись з затіркою врівень стіни.

Двері спортивних залів, відповідаючи загальним правилам проектування спортивних споруд, повинні відповідати і спеціальним вимогам:

- в дверях повинні бути оглядові панелі з протиударного скла, що б інвалід, спершу ніж ввійти до спортивного залу, міг бачити
- що там відбувається в, уникаючи таким чином можливих зіткнень;
- знизу на дверях повинні бути великі протиударні панелі (заввишки 30 см), оскільки їх часто штовхають підніжкою інвалідного візка, щоб відчинити.

Покриття підлоги вибирають, враховуючи спеціальні вимоги:

- підлогу в залі, де використовуються візки, слід фарбувати в темніші відтінки, що б не залишалося слідів від шин;
- більш безпечна поверхня підлоги з напівпружних чи пружних синтетичних матеріалів (типу „Регупол” з верхнім шаром товщиною 6 мм);
- для занять людей тотально сліпих та з вадами зору поверхня підлоги повинна бути бездоганно гладкою, щоб виключити можливість скалок та травм

Інформація та орієнтація.

Якщо в залах проводяться заняття глухих спортсменів, необхідно передбачити можливість дублювання об’яв та коментарів написами на дисплеях і табло (рахунок, порушення правил тощо).

Позначення та символи (відповідно з міжнародною практикою) рекомендується робити такими кольорами:

- тривога, стоп - червоний;
- перерва, пауза - жовтий;
- дзвінок, початок гри - білий;
- евакуаційний шлях - біла лінія на зеленому полі.

Для тотально сліпих та спортсменів з вадами зору візуальна інформація в залі повинна дублюватися звуковою, також необхідні тактильні позначення, як наприклад зміна фактури поверхні підлоги (інформаційні доріжки по периметру ігрових зон), опуклі надписи.

 

По периметру спортивного залу на висоті 100 см від підлоги в залах для занять спортсменів з вадами зору та тотально сліпих облаштовується поруччя для орієнтування при ходьбі, бігу.

Колір. Різні види інвалідності можуть супроводжуватись загальною чи частковою втратою сприйняття кольору. Бажано використовувати чисті, незалежні від якості освітлення, контрастні кольори: підлога - голуба (жовта), стіни - жовті (голубі); варіант (приміщення тренажерів): підлога - зелена (червоно-коричнева), стіни - червоно коричневі (зелені).

Для вказівників, позначень та інших орієнтирів у залі рекомендується поєднання блакитного, зеленого, червоного з білим чи жовтим з чорним. Кольором слід відзначити функціональні відмінності приміщень, інвентаря (м’ячі - жовті, червоні, силові тренажери - голубі, зелені).

Попереджувальне кольорове маркування та орієнтири влаштовуються для ігрових зон та обмежування активних зон мобільного обладнання (ширина смуги - приблизно 30см), а також для виявлення функціонально важливих елементів спортивного інвентаря (наприклад, центрування трампліна, доріжка розгону).

Розмітка для різних занять та ігор на підлозі спортивних залів може дезорієнтувати людей з вадами зору. При можливості слід виконувати розмітку для занять, які відбуваються в даний час.

При виборі кольору слід керуватися такими загальним критеріями, як фоновий контраст (стіни світлі - м’яч темний) і коефіцієнт відображення. Його середня величина r=0,45. Як правило, поєднання в залі кольорів повинно забезпечувати, з одного боку, заспокоєність і концентрацію, з іншого - активізацію діяльності. Так, емоційно збуджуючий червоний, рожевий кольори слід використовувати в зонах короткочасного (до 10 хв.) перебування, наприклад біля окремого тренажера для розвитку рухової активності. Більш тривале за часом сприйняття цих кольорів викликає втому інвалідів.

Спортивне обладнання. Зали для загальної фізичної підготовки інвалідів можуть обладнуватися гімнастичними стінками, тренажерами «Здоров’я», різноманітними пристінними блоками, поруччями і дзеркалами для навчання ходьби, паралельними брусами, канатами, кільцями, перекладинами, гімнастичними лавами, велотренажерами, гірками тощо.

За кордоном для загальної фізичної підготовки інвалідів використовуються різноманітні нескладні пристосування: дошки для балансування, дробини з пандусом, м’ячі з різноманітних матеріалів, паралельні бруси для ходьби, батут на підлозі, спеціальний лежак, гімнастичні палки, легкі гантелі, низька гімнастична колода.

Велике значення в методиці занять фізичної підготовки інвалідів приділяється заняттям на тренажерах. Тренажери забезпечують індивідуальний підхід до кожного, хто займається, дозволяють дозувати навантаження.

Суспільні зони. Приміщення для відпочинку, клубні приміщення, кав’ярні повинні бути доступними для інвалідів на візках, проходи між столами та уздовж стійок - достатньо широкими для інвалідних візків (мінімум 800 мм), щоб можна було під’їхати візком за столик, не пересідаючи з візка та не заставляти проходи.
В невеликих спорудах ці зони можна об’єднувати з вестибулем чи фойє. В торгових чи гральних автоматах зони розташування щілин для оплати чи отримання товару слід розташовувати на висоті 1000 - 1300 мм.

 

Рекомендована лідература
Физкультурно-спортивные сооружения//под общей редакцией Аристовой Л.В. -М.: издательство «Спорт Академ -пресс»,1999- С. 438-461


Коментар підготувала Катерина Іванова,
Національний комітет спорту інвалідів України

Pēdējās izmaiņas: Pirmdiena, 14 jūnijs 2010 14:23
 
© 2005-2024, Товариство "Зелений хрест"