Науково-практичний семінар «Актуальні проблеми у сфері легального доступу місцевого населення та малого бізнесу до деревени та інших лісових ресурсів» (м. Львів)
Науково-практичний семінар «Актуальні проблеми у сфері легального доступу місцевого населення та малого бізнесу до деревени та інших лісових ресурсів» відбудеться 23 квітня 2010 року у м. Львові, проспект Чорновола 4.
Робочий протокол науково-практичного семінару
“Актуальні проблеми у сфері забезпечення легального доступу місцевого населення та малого бізнесу до деревини та інших лісових ресурсів”
у рамках Програми ENA-FLEG «Удосконалення систем правозастосування та управління у лісовому секторі країн східного напряму Європейської політики добросусідства та Росії»
Дата проведення – 23 квітня 2010 року, 10:00 – 17:00
Місце проведення – м. Львів, проспект Чорновола, 4/1, Товариство «Зелений Хрест»
Мета науково-практичного семінару – інформування учасників семінару про перші результати роботи проекту, обговорення змісту анкет соціологічного опитування мешканців громад, представників малого бізнесу та фахівців лісового господарства щодо легального доступу до деревини та інших лісових ресурсів та презентація попередніх результатів соціально-економічного дослідження.
Порядок денний:
Вступне слово:
Олександр Волошинський – голова Товариства „Зелений Хрест”
Анатолій Дейнека – начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства
Роман Волосянчук – співкоординатор програми ENA-FLEG, Міжнародна спілка охорони природи
Презентації досліджень у рамках програми FLEG:
Презентація “Проблеми забезпечення доступу до лісових ресурсів як суспільного блага: від теорії до практики”– Ігор Соловій, Товариство „Зелений Хрест”, Інститут екологічної економіки НЛТУ України, м. Львів
Презентація аналітичного дослідження “Проблеми гармонізації інтересів населення та методів ведення лісового господарства: підходи в рамках програми FLEG” – Микола Чернявський, Товариство „Зелений Хрест”, Швейцарсько-український проект розвитку лісового господарства в Закарпатті “Forza”, м. Ужгород
Запитання та відповіді, обговорення проблем, висвітлених у виступах, дискусія.
Продовження презентацій досліджень:
Презентація аналітичного дослідження * “Доступність інформації щодо основних показників ведення лісового господарства та незаконних лісозаготівель лісу” – * Ярослав Геник, Товариство „Зелений Хрест”, НЛТУ України, м. Львів
Презентація аналітичного дослідження * „Забезпечення прозорості участі громадськості у процесах легального використання лісових ресурсів” – *Олеся Каспрук, Товариство „Зелений Хрест”, Міжнародна спілка охорони природи, м. Львів
Презентація аналітичного дослідження * „Аналіз чинної практики видачі дозволів на використання лісових ресурсів” – * Оксана Геник, Товариство „Зелений Хрест”, НЛТУ України, м. Львів
Презентація * „Соціологічні дослідження громад, малого бізнесу та фахівців лісового господарства: методичні аспекти” – *Галина Герасим, Товариство „Зелений Хрест”, м. Львів; Віктор Савка, Національний університет „Львівська політехніка”, м. Львів
*Презентація пілотного соціально-економічного дослідження *„Самовільні рубання в умовах Карпат: попередні результати соціально-економічного дослідження” – *Мар’яна Душна, Товариство „Зелений Хрест”, м. Львів; Оксана Душна, НЛТУ України, м. Львів *
Запитання та відповіді, обговорення проблем, висвітлених у виступах, дискусія.
Обговорення змісту анкет соціологічного опитування мешканців громад, представників малого бізнесу та фахівців лісового господарства щодо легального доступу до деревини та інших лісових ресурсів.
Запитання та відповіді, дискусія, обговорення методичних підходів досліджень, очікуваних результатів та можливих ризиків.
Підведення підсумків науково-практичного семінару.
Учасники:
Представники НУО, що займаються природоохоронною діяльністю, журналісти, представники лісогосподарських підприємств Держкомлісгоспу та Мінагрополітики, природних заповідників й національних парків, науковці ВНЗ та академічних установ, органів місцевого самоврядування, експерти Світового банку та МСОП. Список учасників науково-практичного семінару додається.
Хід науково-практичного семінару:
До пункту 1:
О. Волошинський, голова Товариства „Зелений Хрест”, привітав учасників семінару, наголосив на його важливості, а також коротко ознайомив присутніх з діяльністю громадської організації Товариство „Зелений Хрест”, наголосив, що вже понад 15 років товариство займається питаннями охорони довкілля, здійснює різні екологічні проекти. Голова Товариства висловив надію, що результати семінару будуть плідними та принесуть конкретні практичні рекомендації.
А. Дейнека, начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства відзначив важливість семінару, оскільки формування регіональної лісової політики можливе лише при врахуванні інтересів всіх учасників відносин лісового господарства. А. Дейнека повідомив, що недавно обговорювалась обласна програма розвитку лісового господарства Львівської області до 2015 року і один з важливих напрямків цієї програми – покращення діалогу з громадою Львівщини у сфері ведення лісового господарства. Наголосив на тому, що такий семінар – крок в цьому напрямку, адже наша мета – напрацювати такі варіанти управлінських рішень, щоб вони були вигідними та ефективними для всіх: громади та лісового господарства.
Р. Волосянчук, співкоординатор програми Програми ENA-FLEG «Удосконалення систем правозастосування та управління у лісовому секторі країн східного напряму Європейської політики добросусідства та Росії» відзначив, що учасники семінару представляють широку аудиторію, а це означає, що питання, які є темою семінару є назрілими та актуальними. Р. Волосянчук коротко повідомив учасників про мету проекту, сказав, що проект фінансується ЄС і виконується Світовим банком у співробітництві з МСОП та WWF та реалізується у сімох країнах (6 країн, охоплених Європейською політикою добросусідства та Росія).
В Україні проект реалізується вже другий рік. Цей проект складається з п’яти розділів:
1) аналітичне дослідження – виявлення, класифікація та оцінка наявних проблем правозастосування у лісовому секторі;
2) оцінка ефективності сучасного законодавства у сфері правозастосування;
3) сприяння вдосконалення практичних механізмів правозастосування у лісовому секторі;
4) забезпечення дотримання прав місцевого населення та малого бізнесу в лісовому секторі;
5) сприяння вдосконалення відкритості та прозорості доступу громадськості до процесу прийняття рішень у лісовому господарстві. Р. Волосянчук зауважив, що семінар має на меті представити учасникам розроблені методики для реалізації пунктів 4-5 проекту, які вже вдосконалені на основі результатів пілотних досліджень та почути рекомендації чи пропозиції кожного учасника семінару щодо питання забезпечення легального доступу місцевого населення та малого бізнесу до деревини та інших лісових ресурсів. Побажав учасникам семінару успіхів та плідної праці.
До пунктів 2, 3:
І. Соловій ознайомив присутніх з завданнями програми в рамках Програми ENA-FLEG та зосередив увагу на проблемах забезпечення доступу до лісових ресурсів як суспільного блага.
О. Листопад запитав : «Чи аналізували Ви згадані резонансні справи про передачу в оренду ділянок лісового фонду, чи аналізували Ви проблеми, пов’язані з цим?»
І. Соловій відповів, що детальний аналіз ще не проведено, проте деякі приклади таких випадків, які згадувались у доповіді, є дуже відомими з ЗМІ і заслуговують всебічного аналізу, що й буде зроблено в рамках програми.
В. Бондаренко відзначив, що дуже часто ЗМІ не вивчають детально ситуацію, що склалася та не вивчають інтереси громад, а, подаючи недостовірну, часом хибну інформацію, хочуть задекларувати свою небайдужість до екологічних проблем та інтересів населення. Очевидно в якійсь структурі повинна б бути група людей чи навіть окрема структура (на державному рівні), яка б вивчала інтереси громади?
І. Соловій відповів, що є відділи по роботі з громадськістю на місцях, які, в принципі, мали б вивчати їх інтереси. Зазначив, що у рамках програми розроблена анкета для громади, де, зокрема, є питання про залучення громади до прийняття рішень. Загалом вивчення інтересів населення та врахування їх при прийнятті управлінських рішень - цивілізаційна норма багатьох країн світу.
М. Чернявський доповнив, що на державному рівні нещодавно прийнята інструкція по роботі з громадами у сфері лісового господарства (це офіційний документ). У структурі Державного комітету лісового господарства створений підрозділ по роботі з громадами. Проте важливо, щоб такі комітети були на рівні загальнодержавному, а не лише в одному відомстві.
П. Ященко запитав у доповідача наскільки достовірні, на його думку, дані про обсяги самовільних рубань? Чи може лісове господарство самостійно оцінити шкоду від них?
І. Соловій відповів, що проблема недостовірних даних про обсяги самовільних рубань існує, дані різних країн, різних організацій різняться між собою. Звичайно, шкоду від самовільних рубань важко оцінити.
А. Павелко поцікавився чи при оцінці впливу несталих методів на ведення лісового господарства враховуватимуться тільки лісогосподарські показники чи ще й екологічні (наприклад, зникаючі види флори і фауни)?
І. Соловій дав відповідь, що при оцінці сталості, звичайно, враховуються три аспекти: економічні, екологічні та соціальні.
В. Ковалишин попросив конкретизувати об’єкт дослідження (чи це різні категорії лісокористувачів чи окремі адміністративні території, де знаходиться лісове господарство)?
І. Соловій відповів, що діяльність всіх категорій лісокористувачів цікава для аналізу і порівняння, проте, як, наприклад, на території Сколівського району Львівської області знаходиться 6 лісогосподарських підприємств, тому важливо аналізувати окремі адміністративні території, де знаходяться підприємства лісового господарства.
М. Чернявський окреслив в доповіді можливі підходи в рамках програми FLEG щодо проблем гармонізації інтересів населення та методів ведення лісового господарства.
І. Делеган поставив низку запитань. Перше питання про те, чи враховуються у обсягах незаконних рубань дані про ті рубання, які здійснюються депутатами та наближеними до них особами? Чи актуальніше питання дотримання законодавства депутатами та наближеними до них особами чи місцевими жителями? Привів приклад масових незаконних рубань (понад 96 пилорам) у с. Лопухово (Закарпатська обл.), де навіть діти шкільного віку заготовляють незаконно «метрівки» для виробництва штахет, які переправляють в Угорщину. Як уникнути такого? Чи знаєте Ви, де узаконені самовільні рубання?
М. Чернявський відповів, що таку проблему не можна вирішити за один день. Необхідно розвивати соціальну інфраструктуру. Якщо б на цій території були організована заготівля грибів, ягід і т. д., такого можна було б уникнути.
І. Делеган наголосив, що попередження самовільних рубок лежить за межами лісогосподарських підприємств. За даними ООН, в тих країнах, де на одного жителя припадає менше 100 доларів доходу немає сенсу говорити про охорону довкілля. А про узаконені самовільні рубання додав, що ще у 1848 році Марія-Тереза у горах дозволила місцевим жителям рубати деревину для власних потреб.
А Дейнека додав, що на Львівщині 10 000 м. куб. у рік становлять незаконні рубання, 2/3 з них на території Обласного спеціалізованого лісогосподарського комунального підприємства“Галсільліс”, 1/3 – це рубання на територіях державних лісових та мисливських господарств. До речі, у Львівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства створений єдиний на всю Україну підрозділ «Лісової інспекція», який займається проблемами самовільних рубань. Положення про державну лісову охорону прийнято лише у 2009 році, проте немає ніякого законодавчого документу про лісову охорону на території інших лісокористувачів – вони не мають права скласти протокол правопорушення!
Головною ж причиною самовільних рубань, на думку начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, є низький рівень соціально-економічного розвитку лісових територій Львівської області.
Наголошено також на важливості обговорення таких питань на семінарах та конференціях та запропоновано обов’язково запрошувати представників обласних та районних адміністрацій, органів правопорядку, прокуратури, оскільки 2/3 справ, переданих до прокуратури працівниками лісових господарств про лісопорушення не мають ніякого логічного завершення, інколи просто зникають.
Зазначено також, що штрафні санкції щодо відшкодування шкоди від самовільних рубань на території ПЗФ в три рази менші, ніж на територіях лісогосподарських підприємств – це негативний момент.
На території Львівського ОУЛМГ ще у 2005 році був виданий наказ про те, 44-50% рубань – вибіркові рубання, хоча процес переходу до «наближеного до природи лісівництва» є доволі складним (необхідне навчання та фінансування). Проте, на території Львівського ОУЛМГ є 22 000 га всихаючих смерекових лісів, це значна економічна шкода, оскільки це деревина, та екологічна шкода. Як з точки зору наближеного до природи лісівництва вирішити цю проблему, як зініціювати участь громади у вирішенні цього питання?
М. Чернявський відповів, що разом з науковцями НЛТУ України розроблені тимчасові положення програми лісогосподарських заходів щодо попередження всихання таких лісів, але вони так і не були не були погоджені. Доповідач наголосив на важливості диференційованих заходів при цій ситуації, важливості рубок переформувань, а також розроблення стратегій розвитку лісового господарства на довготермінову перспективу.
П. Ященко додав, що можливо варто поступово замінити смеречники на насадження листяних порід.
В. Бондаренко до питання посилення контролю за самовільними рубаннями сказав, що важливіше – посилити якість контролю.
В. Булеца зазначив, що контроль за самовільними рубаннями не тільки на плечах лісової охорони, це, в першу чергу, завдання місцевого населення!
До пунктів 4, 5:
Я. Геник виголосив доповідь про доступність інформації щодо основних показників ведення лісового господарства та незаконних лісозаготівель лісу.
Р. Волосянчук запитав наскільки складно отримати інформацію судових органів чи органів правопорядку щодо незаконних лісозаготівель лісу?
Я. Геник відзначив, що інформація цих структур про незаконні рубки не подається в статистичній звітності і таку інформацію, очевидно, можна отримати лише на місцях.
В. Ковалишин запитав чому дані по самовільні рубання настільки різні (були наведені дані Держкомлісгоспу 0,01 млн. куб. м. та, наприклад, дані Швейцарсько-українського проекту розвитку лісового господарства в Закарпатті “Forza” 1,0 – 1,25 млн. куб. м.)? Яка методика збору інформації про самовільні рубання?
М. Чернявський відповів, що дані проекту FORZA збиралися на певних територіях Закарпаття та на основі екстраполяції узагальнювалися на весь Карпатський регіон.
А. Павелко прокоментував, що проблема різних показників про обсяги незаконних рубань в тому, що різні структури оперують різними даними, ані лісогосподарські підприємства, ані силові структури, ані митниця не мають узагальнених даних. Зазначив, що на показник «обсяг самовільних рубань» впливає методика його розрахунку. Це значною мірою відбувається тому, що немає чіткого визначення терміну «незаконна заготівля деревини» (до таких заготівель відносяться не тільки лісозаготівлі з порушенням лісового законодавства, а й ті, що здійснені з порушенням інших законів (наприклад, знищені червонокнижні види), а також це ті лісозаготівлі, документи для яких отримані з порушенням закону) – тому статистичні дані відрізняються в кілька разів.
О. Листопад погодився, що справді кожна структура має свої дані про обсяги незаконних рубань і запропонував в рамках програми * FLEG* створити міжвідомчу структуру (комітет) в рамках РНБО, який міг би займатися цими питаннями.
О. Каспрук у своїй доповіді висвітлила проблеми забезпечення прозорості участі громадськості у процесах легального використання лісових ресурсів.
Л. Максимів: З Вашої доповіді стає зрозумілим, що керівники лісогосподарських підприємств не дуже зацікавлені у співпраці з місцевою громадою щодо прийняття управлінських рішень у цій сфері. Наскільки місцеве населення зацікавлене у співпраці з лісогосподарськими підприємствами?
О. Каспрук відповіла, що у зв’язку із процесом сертифікації лісогосподарських підприємств вони самі стають зацікавленими у такій співпраці, оскільки це вимога до процесу сертифікації. Проте дуже важливо, щоб сама громада була зацікавлена, а також громадські організації, які часто за браком повної та достовірної інформації про проблеми лісового господарства перекручують їх. Варто зазначити, що лісозалежні громади самі достатньо зацікавлені у такій співпраці, оскільки повинні вирішувати проблеми з дровами, а також певною мірою забезпечують так свій соціальний добробут.
О. Геник у своїй доповіді проаналізувала нормативно-правову основу чинної практики видачі дозволів на використання лісових ресурсів.
Я. Геник прокоментував, що надто багато документів, необхідних для одержання дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів і це, очевидно, ускладнює доступ громади та малого бізнесу до легального використання лісових ресурсів.
А. Дейнека заперечив, сказав, що така кількість документів для видачі дозволів обґрунтована. А також зазначив, що у м. Львові на вул. Липинського ще рік тому створено єдиний офіс, де можна централізовано за наявності всіх необхідних документів можна отримати дозволи на використання лісових ресурсів.
І. Соловій повідомив, про те, що зараз на розгляді у ВРУ знаходиться проект Закону України «Про лісові ресурси», зміст якого важливо відстежити у контексті проблем, які розглядаються на семінарі.
Г.Герасим представила учасникам семінару методичні аспекти соціологічні дослідження громад, малого бізнесу та фахівців лісового господарства щодо забезпечення легального доступу місцевого населення та малого бізнесу до деревини та інших лісових ресурсів.
А. Павелко наголосив на тому, що варто при опитуванні оперувати терміном «незаконна рубка» замість «самовільна рубка», оскільки це поняття є вужчим.
Р. Волосянчук запитав, чи не співпадають в одній особі респонденти, оскільки працівник лісового господарства чи бізнесмен може бути представником громади?
Г.Герасим відповіла, що респонденти опитування не перетинаються, оскільки тоді їхні результати були б неправдивими.
М. Душна доповіла про попередні результати соціально-економічного дослідження самовільних рубань в умовах Карпат (на прикладі Старосамбірського району Львівської області).
О. Листопад відзначив, що в доповіді чітко прозвучало визначення терміну самовільні рубання населенням і це якраз ті 0,2 % за статистикою, якими по-суті можна знехтувати. Це незначна кількість. А також пояснено термін «незаконна рубка» - це якраз ті 10% від всіх рубань, що організовано та масштабно здійснюються в лісах Карпат, де за одним лісорубним квитком деревина рубається тричі. Саме від таких рубань недоотримує бюджет, а також лісозалежна громада, добробут якої від цього однозначно зменшується.
До пунктів 6, 7:
Н. Шлех наголосила на необхідності приділяти увагу екологічним питанням при аналізі правового аспекту доступу до лісів. Зауважила, що при вирішенні питань про надання у користування представникам малого бізнесу лісових ділянок та при передачі лісових угідь в оренду необхідно звертати увагу, на те чи немає на цих ділянках червонокнижних видів та аналізувати такі випадки.
О. Геник погодилась з цією думкою і наголосила, що такий аналіз потрібен, проте можуть виникати проблеми з доступом до інформації про видачу дозволів на лісокористування на територіях, де є червонокнижні види.
І. Соловій поставив питання наскільки враховуються у процедурі видання дозволів наявність видів Червоної Книги? Це питання важливе й актуальне для майбутніх досліджень.
І. Шукель звернув увагу учасників семінару на обсяги санітарних рубань у заповідниках, за останніми даними – це 42 тис. кбм. деревини (проте багато деревини з цієї кількості – це незаконно зрубана ділова деревина!). Це, як відомо, величезна шкода й для червонокнижних видів.
П. Грицишин сказав, що проблеми доступу бізнесу і місцевого населення до деревини та інших недеревних продуктів лісу є актуальними. Проте, при їх аналізі важливо дотримуватись всіх трьох аспектів сталого розвитку: економічного, екологічного, соціального. Екологічний аспект в цьому контексті – це, наприклад, збереження біорізноманіття, а доступ до деревини та інших недеревних продуктів лісу – це соціально-економічний аспект. Оскільки сьогодні актуальна проблема енергозбереження, у таких районах, де є доступ до деревини та інших лісових ресурсів йде мова про перехід від опалення газом до опалення дровами.
Проблема нелегальних пилорам, незаконного вирубування деревини є актуальною для гірських районів. За минулорічними дослідженнями доповідач зробив висновок, що немає одностайного обліку таких пилорам, оскільки вивчалася інформація природоохоронних органів, органів лісового господарства та податкової інспекції. Офіційна інформація від неофіційної різниться в три рази! Тому питання, що були поставлені цим семінаром дуже важливі. Проте, необхідно запрошувати також депутатів, бо вони мають право законодавчої ініціативи, представників санепідеміологічних станцій, екологічних комісій, правоохоронних органів, бо науковці та дослідники самі не можуть вплинути на ці актуальні проблеми.
І. Шукель навів приклад про доступ до недеревних продуктів лісу на Волині, де населення в основному займається їх заготівлею, а саме: чорниці, бруслини, буяхів та журавлини, а також заготівлею грибів. Майже ніхто з населення не знає ні про дозволи, ні про лісовий квиток.
О. Геник зауважила, що немає чіткого обліку недеревних ресурсів, які самостійно збирає місцеве населення, проте є окремі підприємці, основою бізнесу яких є недеревні ресурси. Саме тому, в анкетах для бізнесу ми ставили питання про те, які ресурси лісу є важливими для того чи іншого підприємця.
І. Шукель наголосив, там, де є доступ до деревини і низький рівень соціально-економічного розвитку громади, там громада мислить категоріями «дерево – це відповідна сума заробітку»! У таких районах вночі вирубують, а до ранку вже всі машини з цією необлікованою деревиною (а її близько 80%) відправлені! Про що ми говоримо, коли тільки в одному селі – 96 пилорам! В минулому, за часів існування лісокомбінатів такої практики не було, оскільки не приймалася самовільно заготовлена деревина, була також вигода для населення – робочі місця. Зараз, як відомо, у таких районах дуже високий рівень безробіття. Важливий крок, на думку доповідача, - розвивати просвітницьку та освітню діяльність у сфері охорони довкілля!
О. Каспрук сказала, що з особистого досвіду знає, що всі місцеві жителі, які незаконно заготовляють деревину знають про норми лісозаготівлі та про відповідальність за це, однак частина цих лісозаготівель здійснюється населенням свідомо, ради наживи.
А. Павелко відзначив, що цікавою була презентація п. Чернявського, де було прямо зазначено, що існує думка про те, що 100 % приросту деревини повинно вирубуватися, інакше – це неефективний лісовий менеджмент.
Щодо анкет, прозорий доступ до лісових ресурсів аналізується завдяки такому питанню: «Наскільки прозоро, слідуючи законним процедурам Ви можете отримати дозвіл на користування лісовими ресурсами?» Цікаво також дізнатися наскільки прийнятними є ціни на деревину для місцевого населення та малого бізнесу. Варто з’ясувати, яке навантаження така ціна робить на сімейний бюджет – у випадку з населенням та яка часка її у собівартості продукції – у випадку з бізнесом.
І. Соловій додав, що в анкеті включені питанні, які дозволять з’ясувати ці речі (наприклад, розмір доходу респондента та ін.).
Я. Геник доповнив, що в анкеті поставлено багато дотичних запитань, які дозволять дати відповідь на це питання.
І. Шукель прокоментував, що за даними FAO, якщо в країні 35 % і більше деревини використовують для опалення, то це нерозвинута держава і про охорону довкілля складно говорити.
В. Булеца відзначив, що у Сколівському районі Львівської області значними є обсяги самовільних рубань. У районі 15 000 дворів, з них 5 000 – газифіковано, решта ж використовує дрова для опалення. В селах 10-15 дворів виписують дрова для опалення, а решта… Для одного двора в середньому необхідно 15 м. куб. в рік. Уявіть скільки дров в рік самовільно заготовлюється. В основному заготовляє їх безробітне та соціально незабезпечене населення. Також існує така проблема: законодавчо не дозволено місцевому населенню забирати вітровальні дерева безплатно. Лісогосподарські підприємства заготовляють дрова з собівартістю 83 грн./м. куб., а продає населенню по ціні 53,90 грн./м.куб. Така діяльність є збитковою, оскільки те ж саме Обласне спеціалізоване лісогосподарське комунальне підприємство “Галсільліс” частково фінансується державою, а цих коштів ледве вистачає на виплату заробітної плати. На підприємствах численна кількість різноманітних перевірок, так на Сколівському підприємстві “Галсільлісу” їх було 156 днів у році.
П. Кращук наголосив, що самовільні рубання місцевим населенням й надалі будуть актуальними, оскільки в гірських районах низький рівень соціального забезпечення. Але головне – це проблема досконалого законодавства та його дотримання.
М. Шпильчак зазначив, що у заповідниках використання деревних та недеревних ресурсів лісу назагал відповідає законодавству, виписуються лісові квитки, прагнуть не порушувати традиції місцевого населення. Щодо анкетного опитування, то варто попередньо зібрати людей, розказати про мету дослідження. Потрібно централізовано опитувати громаду села, щоб визначити всі їхні потреби та проблеми.
Л. Загвойська зауважила, що не варто попередньо ознайомлювати громаду, оскільки це вже частко змінить їх думку відносно тих проблем. Важливо знати, що думає громада без попереднього ознайомлення з цілями проекту.
Г. Герасим наголосила на тому, що не потрібно збирати громаду наперед для роз’яснення проблеми, оскільки тоді не буде йти мова про валідність дослідження.
Я. Геник нагадав учасникам, що необхідно заповнити анкету, яка оцінює якість проведення семінару.
І. Дубовіч відзначив актуальність і важливість теми семінару, акцентував, що важливо говорити про відсутність інформації у місцевого населення про лісове законодавство (дехто навіть не знає про існування Лісового Кодексу), незнання місцевим населенням своїх прав щодо легального доступу до деревини та інших лісових ресурсів. Важливий захід з боку держави що зможе зменшити обсяги самовільних рубань – це підтримка державою туристично– рекреаційної сфери. Відзначено, що неабиякий вплив на зменшення явища самовільних рубань матиме ефективне екологічне виховання. Наголошено на необхідності чітких практичних рекомендацій щодо вирішення цієї проблеми.
М. Шпільчак висловив думку про необхідність екологічної освіти в контексті проблем незаконних рубань.
В. Булеца відзначив важливість Регіональної програми розвитку Львівщини та важливість в цьому контексті питання природного відновлення на землях лісового фонду, а також наголосив на важливості питання переведення в категорію лісового фонду земель, вкритих лісом, але які відносяться до земель запасу.
О. Лиспопад високий рівень доповідей, проте наголос було зроблено на легальності доступу, а треба робити наголос на самому доступі місцевого населення та малого бізнесу до лісових ресурсів. «Не дати рубати «акулам», а дати доступ місцевій громаді».
В. Ковалишин відзначив, що всі доповіді були дуже цікавими. Місцеве населення має легальний доступ до деревини та інших лісових ресурсів, проте часом зловживає цим доступом. Наголосив, що не останнє місце у запезпеченні ефективності лісового господарства має рівень суспільної свідомості громади, діяльність громадських організацій, а також усвідомлення лісу громадою як суспільної власності.
До пункту 8:
Р. Волосянчук подякував усім присутнім за активну участь у науково-практичному семінарі, висловив надію, що семінар принесе користь кожному його учаснику та повідомив, що презентації та фото семінару будуть розміщені на сайті Проекту.
30.04.2010 17:57
Доцент Національного лісотехнічного університету, член правління товариства «Зелений хрест» Ярослав Геник розповів кореспонденту [Вголосу ][2]про новий масштабний проект у рамках Програми ENA-FLEG «Удосконалення систем правозастосування та управління у лісовому секторі країн східного напряму Європейської політики добросусідства та Росії», що передбачає проведення конкретного соціологічного дослідження, яке допоможе оцінити та співставити думки місцевих жителів, представників малого бізнесу та фахівців лісової галузі про стан лісогосподарської діяльності.
Пане Ярославе, розкажіть, яким чином цей проект діятиме.
Міждисциплінарною дослідницькою групою товариства «Зелений хрест» було розроблено три анкети, які незабаром будуть поширюватись та опрацьовуватимуться соціологами.
Перша анкета була розроблена спеціально для місцевого населення, нам потрібно знати саме їхні думки щодо лісових угідь. Це опитування стосується як стану лісу у їхній місцевості так і поняття «незаконного рубання» та вирішення цієї проблеми на законному рівні у їхній місцевості та інше.
Наступна анкета розроблена для підприємців, які мають безпосереднє відношення до лісових ресурсів. Їхня думка дуже важлива, адже доступ до отримання лісових ресурсів має далеко не кожен підприємець. Ми хочемо розібратися, яким чином найбільша частина підприємців, особливо малого бізнесу, отримує деревину і як посприяти їм для забезпечення легалізованого отримання деревини чи недеревних ресурсів.
Остання анкета – для фахівців лісового господарства, яких опитують уже більш різнобічно. Вони, звичайно володіють більш детальною інформацією про проблеми лісів та лісового господарства у їхній місцевості, тому це дасть можливість об’єктивно оцінити існуючі проблеми та посприяти покращенню галузі загалом.
Цей проект є дуже актуальним сьогодні, адже лісогосподарська діяльність потребує чималих змін, щоб відповідати сучасним вимогам.
23 квітня товариство «Зелений хрест» провело науково-практичний семінар «Актуальні проблеми у сфері легального доступу місцевого населення та малого бізнесу до деревини та інших лісових ресурсів». Чи піднімалася тема лісових угідь та передача їх у користування?
У нас ця тема була за торкнута лише частково, та все ж – це актуальна тема і тут треба проводити дослідження стосовно того, чи варто передавати землю під оренду на 49 років?
З одного боку – може і варто, для того, щоб там дійсно вели господарство, а з іншого – це забороняє доступ місцевого населення до того ж лісу. Дуже часто ці мисливські угіддя обгороджують і туди не впускають людей, кажучи, що це приватна структура. Згідно з законодавством лісового кодексу є спеціальне і загальне використання. І лише до щодо загального користування люди мають право вільного доступу до лісу, тобто користуватись ним як природним ресурсом. На промислову заготівлю плодів, грибів та лікарських трав потрібні спеціальні дозволи.
Факти незаконного заволодіння лісовими угіддями та шляхи їх вирішення обговорювались?
На прес-конференції були озвучені факти незаконного заволодіння лісом приватними структурами, були названі конкретні цифри статистики Держкомлісгоспу – тими, хто веде господарство. Також були підняті основні причини та вплив самовільного рубання дерев населенням. Здебільшого це низький соціальний стан людей, безробіття.
Вирубки лісу на продаж ведуть господарські підприємства, того, що було раніше зараз практично немає (коли вирубували ліс вночі), зараз здебільшого дають квиток – дозвіл на рубання лісів приватним структурам, щоб вони в подальшому його розробляли, оскільки собівартість розробки лісу лісгоспам інколи дорожча, в них є відповідна техніка і інші засоби.
Проблема у доступі та користуванні місцевих людей до лісових угідь, а також – доступ малого бізнесу до деревини.
Зараз громадськість та державні структури об’єднали свої зусилля. Ми очікуємо пропозиції розробки щодо планування лісового господарства. Управління екології в цьому участі не приймало цього разу, проте зазвичай приймають та активно до такого долучаються. Ми запрошували з екологічної інспекції когось, та вони не відгукнулися, можливо це пов’язано зі зміною керівника. Дуже добре, що долучилися представники господарських підприємств, науковці, у нас вийшла досить конструктивна розмова. Було піднято питання, що багато директорів лісгоспів не дають доступ населенню до лісу, проте ми домовились повідомляти у разі таких випадків.
Довідка:
2/3 незаконного вирубу лісу відбувається в лісах комунальної власності, яка має 17% лісу, і тільки 1/3 в лісах держлісгоспу, що має 70%. Це пов’язано з тим, що лісова охорона підприємств держлісгоспу має право складати адміністративні протоколи на місцях, тобто штрафувати одразу, охорона комунального лісу таких прав не має. Врахувати потрібно і те, що у Сколівському районі є 6 підприємств лісового господарства : 2 державних, 2 аграрних (міжгосподарських), також військовий лісгосп та Національний парк. Штрафи у національних парках накладають на порядок нижчі, ніж у підприємствах лісового господарства. Тому людям вигідніше вирубувати ліс у парках чи заповідниках, бо там нижчі штрафи. Тобто це невідповідність законодавства чи невідповідність формування закону.
Вголос
|