3. Прісноводні оселища
31. Непроточні (лентичні) водойми
3130
Оліготрофні до мезотрофних непроточні (лентичні) водойми з рослинністю Littorelletea uniflorae та/або Isoëto-Nanojuncetea
Синтаксономія. Eleocharition soloniensis Philippi 1968: Eleocharito acicularis-Limoselletum aquaticae Wendelberger-Zelinka 1952, Lythro-Pulicarietum vulgaris Timár 1950; Nanocyperion flavescentis Koch ex Libbert 1932: Cypero-Juncetum bufonii (Felföldy 1942) Soó & Csűrös 1949, Cypero-Limoselletum (Oberd. 1951) Korneck 1960; Littorellion uniflorae Koch 1926: Ranunculo flammulae-Juncetum bulbosi Oberdorfer 1957, Ranunculo flammulae-Juncetum articulate Jirasek 1998.
Видовий склад:
Alopecurus aequalis (лисохвіст рівний) ,
Centaurium pulchellum (золототисячник гарний) /Фото: О. Кагало/,
Cyperus fuscus (смикавець бурий) ,
Eleocharis acicularis (ситняг голчастий) ,
Juncus bulbosus (ситник бульбистий) **,
J. bufonius (ситник жаб’ячий) ,
Gnaphalium uliginosum (сухоцвіт багновий) /Фото: Д. Кочетков/,
Limosella aquaticа (мулянка водяна) ,
Peplis portula (щебрик звичайний) ,
Plantago intermedia (подорожник проміжний) ,
Potentilla supina (перстач лежачий) /Фото: Л. Онищенко/,
P. reptans (перстач повзучий) ,
Pulicaria vulgaris (блошниця звичайна) /Фото: Н.Сичак/,
Pycreus flavescens (ситовник жовтуватий) /Фото: Г. Конечная/,
Ranunculus sceleratus (жовтець отруйний) ,
R. flammula (жовтець вогнистий) /Фото: Л. Онищенко/,
Rorippa palustris (водяний хрін болотяний) /Фото: А. Барыщенко/.
Структура. Рослинність оселища формують переважно низькорослі напівводні піонерні угруповання дрібних, переважно однорічних, видів-ефемерофітів з коротким вегетаційним циклом, які швидко розвиваються на мокрому субстраті вивільнених з-під води обмілин і, разом з тим, адаптовані як до короткочасних пересихань, так і до повних затоплень. Видове багатство, зазвичай, незначне, іноді угруповання монодомінантні. Кількість видів у ценозах коливається від 4 до 21. Багато видів цих угруповань здатні утворювати водні й наземні форми, занурені та плаваючі листки тощо. Ці угруповання часто мають тимчасовий характер, і, залежно від рівня обводненості, можуть з’являтися не кожного року. Періодичне коливання рівня води й чергування фаз затоплення й часткового осушення є важливою передумовою існування цієї рослинності, У разі тривалого пересихання такі угруповання зникають унаслідок сукцесії піонерно-рудеральної рослинності. Оселища займають зазвичай невелику площу – від одного до кількох квадратних метрів. На порушених місцях часто в складі угруповань виявляються рудеральні види.
Екологічна характеристика. Піонерні угруповання, характерні для оселища, формуються в природних або штучних водоймах (стариці, ставки, мілководні сліпі річкові рукави й затони, калюжі, ями після виймання землі, невеликі депресії, затоплені поля та польові дороги) зі стоячою або слабопроточною водою. Найчастіше розвиваються на початкових стадіях після спуску води у штучних водоймах або під час літньої межені у рівнинних річках на періодично пересихаючому мілководді прибережної зони. Зазвичай приурочені до піщаних і піщано-мулистих донних відкладів з нейтральною або слабо кислою реакцією та товщею води 0-20 см.
Загрози. Зміна гідрологічного режиму (зарегулювання заплав, одамбування берегів), заростання обмілин за тривалого зневоднення піонерно-рудеральною рослинністю, зміна способів господарювання на рибних ставах (зміна циклічності спуску та наповнення ставів, вапнування та внесення надмірної кількості органічних сполук у кормових цілях), знищенні мілководь з алювіальними відкладами, надмірна евтрофізація водойм, внесення гербіцидів та удобрень на сільськогосподарських угіддях.
Менеджмент. Збереження типових способів господарювання на рибних ставах (з періодичним спуском води на тривалий період), зменшення кількості органічних сполук, що застосовуються в кормових цілях. Дотримання історичних способів господарювання на вибраних сільськогосподарських угіддях (у місцях виявлення даних угруповань): без внесення гербіцидів та зі збереженням верхнього шару ґрунту як джерела діаспор видів, характерних для цього оселища.
Література. Борсукевич, 2010; Дубина, 2006; Дубына, Гейны, Гроудова и др., 1993; Дідух, Фіцайло, Коротченко та ін., 2011; Кіш, Андрик, Мірутенко, 2006; Chytrý, 2011; Chytrý, Kučera, Koči (eds.), 2001; Špániková (ed.), 1985; Stanova, Valachovič (eds.), 2002; Valachovič et al., 2001.
Автор: Л. М. Борсукевич.