Наукове обґрунтування створення природно-заповідних об’єктів

Наукове обґрунтування створення природно-заповідних об’єктів

Наукове обґрунтування створення ботанічного заказника загальнодержавного значення „Стариці Бугу”

Ділянка, яка пропонується для створення ботанічного заказника загальнодержавного значення „Стариці Бугу” розташована на північ та північний схід від м. Соснівка Сокальського р-ну Львівської обл. Вона охоплює заплаву р. Західний Буг та частину її тераси. Площа проектованого заказника близько 1200 га.

За фізико-географічним районуванням територія належить до Європейської рівнинної ландшафтної країни, зони широколистяних лісів, Західно-Українського краю, області Малого Полісся. За геоботанічним районуванням – до Центральноєвропейської провінції широколистяних лісів, Південнопольсько-Західноподільської підпровінції широколистяних лісів, лук, лучних степів та евтрофних боліт, Малополіського округу грабово-дубових, соснових лісів, заплавних лук та евтрофних боліт. Рельєф на досліджуваній території рівнинний, з середніми висотами 200-230 м н. р. м.

Заказник планується створити з метою охорони різних типів рослинності, які, завдяки неоднорідності екологічних умов, представлені на незначній території, зокрема, унікальних для території України субатлантичних угруповань болотної рослинності та рідкісних для західних областей України галофітних ценозів.

Широка заболочена долина річки, наявність різних типів ґрунтів та, відповідно, екотопів, сприяє формуванню великого біорізноманіття, як флористичного, так і ценотичного. Рослинність території долини, запропонованої для заповідання, представлена водною, прибережно-водною, болотною, лучною, та, меншою мірою, лісовою та чагарниковою рослинністю. Серед водних ценозів переважають евтрофні угруповання. Вони приурочені як до торф’янистих субстратів (Stratiotetum aloides, Nupharo lutei-Nymphaeetum albae, Potametum natantis), так і до пісково-мулистих або навіть слабозасолених (Potametum crispi, Batrachietum circinati, Eleocharitetum acicularis). Дві виявлені асоціації (Ranunculetum aquatilis, Potameto-Zannichellietum palustris) є рідкісними для території Львівської області та відомі лише з кількох локалітетів. Прибережно-водна і болотна рослинність представлена ценозами Typhetum angustifoliae, Acoretum calami, Sagittario-Sparganietum emersi, Glycerietum maximae та ін. Серед болотних угруповань відмічено також локалітети рідкісних для України ценозів з участю
Juncus bulbosus (ситник бульбистий)
L. та
Hydrocotyle vulgaris (щитолисник звичайний)
L. союзів Littorelion uniflorae Koch 1926 та Rhynchosporion albae Koch 1926. Оскільки такі угруповання знаходяться в Україні на східній межі поширення, вони є флористично неповночленні, без багатьох діагностичних видів.

На досліджуваній ділянці відмічені види, які знаходяться під загрозою зникнення, в тому числі, що занесені до Червоної книги України –
Juncus bulbosus (ситник бульбистий)
,
Hydrocotyle vulgaris (щитолисник звичайний)
,
Utricularia minor (пухирник малий)
L. та до Червоного списку водних макрофітів України –
Ваtrachium aquatile (водяний жовтець водний)
(L.) Dumort,.
Wolffia arrhiza (вольфія безкоренева)
(L.) Horkel ex Wimmer,
Potamogeton friesii (рдесник Фріса)
Rupr., 
P. trichoides (рдесник волосовидний) /Фото: В. Папченков/
Cham. et Schlecht.,
Hottonia palustris (плавушник болотний)
L.,
Nuphar lutea (гдечики жовті)
(L.) Smith. Тут також трапляються рідкісні угруповання формації глечиків жовтих – Nuphareta luteae, включеної до Зеленої книги України (2009).

Під час формування території заказника до нього слід включити прилеглі території – лучні та заболочені ділянки, що простягатимуться до межі лісу (по обидва боки русла), на півночі – до місця впадіння р. Рата в р. Західний Буг, на півдні – будуть обмежуватись р. Пересика. Організація такого заказника дозволить охопити охороною типові та рідкісні ценози водної, болотної, лучної та чагарникової рослинності, а також різні типи рівнинних ландшафтів. Зважаючи на це, рекомендуємо створити тут ботанічний заказник загальнодержавного значення, оскільки саме режим часткової охорони дозволить забезпечити оптимальне співвідношення між охороною та використанням біоресурсів цієї території. Господарська діяльність на території заказника має бути суворо регламентована.

Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника загальнодержавного значення „Скоморохи”

Ділянка, яка пропонується для створення ландшафтного заказника загальнодержавного значення „Скоморохи”, розташована на захід від с. Скоморохи Сокальського р-ну Львівської обл. Вона представлена розширеним руслом р. Західний Буг із заплавними ділянками. Площа проектованого заказника близько 200 га.

За фізико-географічним районуванням територія відноситься до Європейської рівнинної ландшафтної країни, зони широколистяних лісів, Західно-Українського краю, області Волинського Опілля. За геоботанічним районуванням – до Центральноєвропейської провінції широколистяних лісів Південнопольсько-Західноподільської підпровінції широколистяних лісів, лук, лучних степів та евтрофних боліт, Любінсько-Волинського округу грабово-дубових, дубових лісів та остепнених лук. Рельєф області злегка хвилястий, з середніми висотами 240-250 м н. р. м.

Заказник планується створити з метою охорони, типових для північних регіонів України, угруповань водної та болотної рослинності. Через порушення гідрологічного режиму та забруднення стічними водами, існує загроза їх збіднення. Прогнозується також надмірний розвиток монодомінантних ценозів повітряно-водної рослинності, що зумовлює застосування комплексу заходів для збереження біорізноманіття. У заказнику також будуть репрезентативно представлені рівнинні типи поліських ландшафтів.

Численні рукави, повільна течія, широка заболочена долина річки, відсутність спрямленого русла, сприяє формуванню великого біорізноманіття території, як флористичного, так і ценотичного. На вказаній ділянці представлена болотна, прибережно-водна та водна рослинність. Переважають типові евтрофні угруповання водної рослинності, серед яких найчастіше трапляються Potametum perfoliati, Nupharo lutei-Nymphaeetum albae, Najadetum marinae. Прибережно-водна і болотна рослинність представлена ценозами Equisetetum limosi, Typhetum angustifoliae, Acoretum calami, Sparganietum erecti та ін. Тут ростуть види, які знаходяться під загрозою зникнення, в тому числі, занесені до Червоного списку водних макрофітів України – Callitriche stagnalis Scop.,
Nuphar lutea (гдечики жовті)
(L.) Smith., Potamogeton trichoides Cham. et Schlecht., а також трапляються рідкісні угруповання формації глечиків жовтих – Nuphareta luteae, занесеної до Зеленої книги України (2009).

Під час формування території нового заказника до нього слід включити прилеглі території: на сході заболочені ділянки до дороги Сокаль-Скоморохи, на заході – до дороги Забужжя-Ульвивок, на півдні – до межі лісу, що знаходиться на рівні с. Теляж, на півночі – до дамби, яка знаходиться в північній частині с. Скоморохи. Організація такого заказника дозволить охопити охороною природне різноманіття водної рослинності р. Західний Буг з багатою орнітофауною та численні асоціації болотної рослинності. Зважаючи на це, рекомендуємо створити тут ландшафтний заказник загальнодержавного значення, оскільки саме режим часткової охорони дозволить забезпечити оптимальне співвідношення між охороною та використанням біоресурсів цієї території.

Наукове обґрунтування створення комплексного заказника місцевого значення „Гірниківські болота”

Ділянка, яка пропонується для створення комплексного заказника місцевого значення „Гірниківські болота”, розташована на північний захід від с. Гірник Сокальського р-ну Львівської обл. Вона належить до басейну р. Солокія і знаходиться в пониженій заболоченій долині однієї з її приток. Включає заболочені порушені території шахти № 4, що утворились внаслідок осідання ґрунтів в місцях вугільних розробок. Ділянка буде виступати як модельна для вивчення процесів вторинного заболочення та формування унікального природно-антропогенного комплексу. Площа проектованого заказника близько 100 га.

За фізико-географічним районуванням територія відноситься до Європейської рівнинної ландшафтної країни, зони широколистяних лісів, Західно-Українського краю, області Малого Полісся. За геоботанічним районуванням – до Центральноєвропейської провінції широколистяних лісів, Південнопольсько-Західноподільської підпровінції широколистяних лісів, лук, лучних степів та евтрофних боліт, Малополіського округу грабово-дубових, соснових лісів, заплавних лук та евтрофних боліт. Рельєф на досліджуваній території низинний, переважаючі висоти близько 200 м н. р. м.

Заказник планується створити на території, що буде розглядатись як модельна ділянка для відображення динамічних процесів вторинної сукцесії внаслідок просідання ґрунтів, що особливо актуально, зважаючи на площі угідь, під якими проводиться видобування кам’яного вугілля.

До будівництва шахти територія була заліснена. Тут переважно були поширені вологі заболочені вербові, чи вільхові ліси та чагарники. На підвищених ділянках – соснові ліси. Меншою мірою були представлені вологі заболочені луки. На сьогодні, внаслідок видобування вугілля та просідання ґрунту, а також високого рівня природної заболоченості території, на місці лучних угруповань з класу Molinio-Arrhenatheretea формуються повітряно-водні ценози класу Phragmito-Magno-Caricetea, здебільшого Phragmitetum communis, Typhetum angustifoliae. Рідше –угруповання вільноплаваючої рослинності з класу Lemnetea (Lemno-Hydrocharitetum morsus-ranae, Lemnetum trisulcae, Lemnetum minoris). Місцями, внаслідок незначної глибини новостворених водойм, процес заростання відбувається мозаїчно. На даному етапі формуються типові для даної території угруповання, які є індикаторами активних процесів заболочування. Тут відмічено також два види рідкісних водних мохів –
Ricciocarpus natans (річіокарпос плаваючий)
(L.) Сorda та
Riccia fluitans (річчія плавуча)
L. У майбутньому прогнозується формування на цій території низинних евтрофних осокових боліт. Оскільки сукцесії такого типу протікають досить швидко, необхідно запровадити моніторинг для визначення їх темпів та специфіки.

Під час організації нового заказника до нього слід включити територію, розташовану на північ від с. Гірник. З півночі вона простягатиметься до межі лісу, з заходу буде обмежуватись дачними ділянками, а зі сходу та півдня – залізничною колією.

Об’єкту пропонується надати статус заказника, оскільки саме режим часткової охорони здатен полегшити моніторинг за станом популяцій рідкісних видів.