3260
Водотоки від рівнинних до монтанних поясів з рослинністю Ranunculion fluitantis та Callitricho-Batrachion
Синтаксономія. Batrachion fluitantis Neuhausl 1959: Ranunculetum aquatilis Gehu 1964, Batrachio-Callitrichetum hamulatae Oberdorfer 1957, Batrachiо trichophylli–Callitrichetum cophocarpae Soó (1927) 1960.
Видовий склад:
Batrachium aquatile (водяний жовтець водний) ,
B. trichophyllum (водяний жовтець волосолистий) ,
Siella erecta (сієла пряма) /Фото: В. Свириденко/,
Butomus umbellatus (сусак зонтичний) ,
Callitriche cophocarpa (виринниця тупоплідна) ,
Myriophyllum verticillatum (водопериця кільчаста) ,
Nasturtium officinale (настурція лікарська) *,
Potamogeton crispus (рдесник кучерявий) ,
P. nodosus (рдесник вузлуватий) ,
P. perfoliatus (рдесник пронизанолистий) ,
Sagittaria sagittifolia (стрілолист стрілолистий) ,
Sparganium emersum (їжача голівка зринувша) ;
мохи:
Fontinalis antipyretica (фонтіналіс протипожежний) /Фото: http://www.ekzotika.com/plant33/,
Rhynchostegium riparioides (рінхостегіум берегоподібний) /Фото: Kristian Peters/.
Структура. Оселище формують маловидові одно- та двоярусні угруповання, утворені вкоріненими видами рослин, і розміщені уздовж головного русла потоків. У них переважають види, занурені в товщу води (або частково плаваючі на поверхні), які утворюють мозаїчні угруповання. У їх складі можуть траплятись і напівзанурені види
Butomus umbellatus (сусак зонтичний) ,
Sagittaria sagittifolia (стрілолист стрілолистий) ,
Sparganium emersum (їжача голівка зринувша) , що добре переносять періодичне затоплювання. Аспект і структура рослинності оселища залежить значною мірою від характеру річкового ложа, форми берегової смуги та сили течії. Характер рослинності може істотно змінюватись також протягом року, в залежності від рівня води й швидкості течії та може як повністю покривати поверхню водного плеса, так і тривалий час (у разі підвищення рівня води) повністю знаходитись під водою.
Екологічна характеристика. Оселище формують угруповання, що розвиваються в проточних водах струмків, каналів, річок (переважно в середній і нижній течії) та в постійних чи тимчасових водоймах з проточною водою. Найбільш сформована рослинність спостерігається при незначній швидкості течії. Ценози поширені в мезотрофних і мезоевтрофних водоймах зі слабокислою або нейтральною реакцією води та приурочені, здебільшого, до мулисто-піщаних, рідше піщаних чи кам’янистих, донних відкладів водойм.
Загрози. Зміна гідрологічного режиму (зарегулювання природних русел річок), одамбування, забруднення та евтрофікація водойм.
Менеджмент. Збереження природного режиму річок, зменшення ступеня евтрофізації водойм.
Лiтература. Дідух, Фіцайло, Коротченко та ін., 2011; Кіш, Андрик, Мірутенко, 2006; Chytrý, Kučera, Koči (eds.), 2001; Černohous, Husak, 1986; Stanova, Valachovič (eds.), 2002; Valachovič et al., 1995; Viceníková, Polák, 2003.
Автор: Л. М. Борсукевич.