6410
Луки з Molinia на вапнякових, торф’яних або глинисто-мулистих ґрунтах (Molinion caeruleae)
Синтаксономія. Molinion caeruleae W. Koch 1926: Molinietum caeruleae W. Koch 1926, Parnassio palustris-Molinietum caeruleae (Libb. 1928) Pass. 1964, Junco-Molinietum caeruleae Prsg. 1951.
Видовий склад.
Betonica officinalis (буквиця лікарська) ,
Calamagrostis varia (куничник мінливий) *,
Carex davalliana (осока Девелла) **,
C. flacca (осока слабка) ,
C. flava (осока жовта) ,
C. panicea (осока просовидна) ,
C. tomentosa (осока повстиста) ,
C. umbrosa (осока затінкова) **,
Dactylorhiza incarnata (пальчатокорінник м’ясочервоний) **,
D. majalis (пальчатокорінник травневий) **,
Dianthus superbus (гвоздика гарна) ,
Epipactis palustris (коручка болотна) **,
Galium boreale (підмаренник північний) /Фото: С. Соколенко/,
Gentiana pneumonanthe (тирлич звичайний) ,
Gladiolus imbricatus (косарики черепитчасті) **,
Inula salicina (оман верболистий) ,
Iris sibirica (півники сибірські) **,
Juncus articulatus (ситник членистий) ,
Lotus uliginosus (лядвенець трясовинний) ,
Molinia caerulea (молінія голуба) ,
Ophioglossum vulgatum (вужачка звичайна) /Фото: П. Евсеенков/*,
Orchis militaris (зозулинець шоломоносний) **,
Phyteuma orbiculare (фітеума куляста) /Фото: Н.Сичак/*,
Pinguicula vulgaris (товстянка звичайна) **,
Potentilla erecta (перстач прямостоячий) ,
P. anserina (перстач гусячий) ,
Sanguisorba officinalis (родовик лікарський) /Фото: Р.Кіш/,
Schoenus ferrugineus (сашник іржавий) **,
Selinum carvifolia (гірча кминолиста) ,
Serratula tinctoria (серпій фарбувальний) ,
Sesleria caerulea (сеслерія болотяна) **,
Succisa pratensis (комонник лучний) ,
Succisella inflexa (малий комонник зігнутий) /Фото: Р.Кіш/**,
Swertia perennis (сверція багаторічна) **,
Tofieldia calyculata (тофільдія чашечкова) **,
Trollius europaeus (купальниця європейська) *;
мох:
Fissidens adianthoides (фісіденс адіантоподібний) /Фото: http://moonmoths.blogspot.com/2011/12/oxwich-point.html/.
Структура. Оселища з найменш трансформованими фітоценозами, які характеризуються досить густим (95-100%) дво-, триярусним травостоєм з основним ярусом 100 (80) – 140 (170) см заввишки. В основному ярусі домінує
Molinia caerulea (молінія голуба) (26-95%). До складу цього ярусу входять також інші високорослі трави:
Filipendula denudata (гадючник оголений) ,
Lythrum salicaria (плакун верболистий) ,
Deschampsia caespitosa (щучник дернистий) (до 25%),
Sanguisorba officinalis (родовик лікарський) /Фото: Р.Кіш/,
Eupatorium cannabinum (сідач конопляний) (до 15),
Gentiana pneumonanthe (тирлич звичайний) ,
Angelica sylvestris (дудник лісовий) ,
Lysimachia vulgaris (вербозілля звичайне) ,
Serratula tinctoria (серпій фарбувальний) ,
Calamagrostis varia (куничник мінливий) ,
Valeriana officinalis (валеріана лікарська) ,
Succisa pratensis (комонник лучний) (до 5%) та ін. Співдомінантами в нижчих (другому, третьому) ярусах виступають найчастіше
Galium boreale (підмаренник північний) /Фото: С. Соколенко/,
Carex flacca (осока слабка) ,
C. flava (осока жовта) ,
C. panicea (осока просовидна) ,
Potentilla erecta (перстач прямостоячий) , рідше
Juncus articulatus (ситник членистий) (до 25%) та
Potentilla anserina (перстач гусячий) (до 15%). На перезволожених ділянках, окрім зазначених вище низьких осок та інших гігрофільних видів, нерідко співдомінує
Phragmites australis (очерет звичайний) (до 50-60%).
Підтипи (підсоюзи) молінієвих лук: (Eu-molinion) найбільш флористично багаті; Junco-Molinion (Juncion acutiflori) відзначаються відносно бідним флористичним складом і формуються переважно на заростаючих девастованих ділянках торфокар’єрів.
Екологічна характеристика. До складу оселища входять спорадично поширені угруповання сирих і вологих молінієвих лук антропогенного походження. Зазначені фітоценози зосереджені головним чином у верхів’ї Західного Бугу і в долинах його окремих приток: Полтви, Солокії, Золочівки, Тимковецького Потоку та ін. на ділянках з підпором грунтових вод. Вони утворились переважно на місці осушених евтрофних боліт в умовах специфічного режиму використання (одноразового косіння та помірного випасання). Займають у регіоні незначні площі, переважно в межах високих заплав і підсушених торфовищ. Приурочені: Eu-molinion – до нейтральних та лужних або карбонатних лучно-болотних ґрунтів (переважно торфогрунтів) з вираженим перемінним режимом зволоження (влітку ґрунти звичайно підсихають), Juncion acutiflori – до більш кислих (торфово-болотних) ґрунтів.
Загрози. Евтрофізація, зміна гідрологічного режиму ґрунту (осушення) з наступним заростанням деревами та способу (режиму) використання.
Менеджмент. Застосування оптимального режиму використання лук (пізнє одноразове косіння та помірне випасання).
Лiтература. Соломаха, 1996; Matuszkiewicz, 2001; Moravec, Balátová-Tuláčková, Blažkova et al., 1995; Oberdorfer , 1994; Schubert, Hilbig, Klotz, 2001.
Автор: О. Т. Кузярін.