6510
Низинні викошувані луки (Alopecurus pratensis, Sanguisorba officinalis)
Синтаксономія. Alopecurion pratensis Pass. 1964: Alopecuretum pratensis (Regel 1925) Steffen 1931, Arrhenatherion elatioris Koch 1926: Arrhenatheretum elatioris Braun 1915.
Видовий склад:
Alopecurus pratensis (китник лучний) ,
Arrhenatherum elatius (райграс високий) ,
Bromus mollis (бромус м’який) /Фото: П. Евсеенков/,
Campanula patula (дзвоники розлогі) ,
Carex acutiformis (осока гостровидна) ,
C. buxbaumii (осока Буксбаума) **,
Crepis biennis (скереда дворічна) /Фото: Г. Конечная/,
Dactylis glomerata (грястиця збірна) ,
Dactylorhiza majalis (пальчатокорінник травневий) **,
Daucus carota (морква дика) ,
Deschampsia caespitosa (щучник дернистий) ,
Geranium pratense (герань лучна) ,
Holcus lanatus (медова трава шерстиста) ,
Knautia arvensis (свербіжниця польова) ,
Leontodon hispidus (любочки щетинисті) /Фото: А. Комраков/,
Leucanthemum vulgare (королиця звичайна) ,
Orchis morio (зозулинець салеповий) /Фото: М. Томич/**,
Pastinaca sativa (пастернак посівний) ,
Phyteuma orbiculare (фітеума куляста) /Фото: Н.Сичак/*,
Poa pratensis (тонконіг лучний) ,
P. palustris (тонконіг болотний) ,
Platanthera bifolia (любка дволиста) **,
Potentilla alba (перстач білий) *,
Scirpus sylvaticus (комиш лісовий) ,
Scorzonera humilis (скорзонера низька) /Фото: С. Козлан/*,
Tragopogon pratensis (козельці лучні) /Фото: С. Апполонов/,
Trisetum flavescens (трищетинник жовтуватий) /Фото: Г. Конечная/.
Структура. Основою оселищ є одно-, двоярусні угруповання 50-150 см заввишки, сформовані переважно характерними видами, зокрема,
Alopecurus pratensis (китник лучний) , що утворюють до 90% покриття. Домінантами другорядних синузій у пониженнях мікро(мезо)рельєфу виступають
Scirpus sylvaticus (комиш лісовий) і
Carex acutiformis (осока гостровидна) , а на деградованих ділянках –
Deschampsia caespitosa (щучник дернистий) та
Poa pratensis (тонконіг лучний) . У нижньому ярусі травостою з пасовищним навантаженням значна ценотична роль належить
Ranunculus repens (жовтець повзучий) ,
Carex hirta (осока шершава) ,
Trifolium repens (конюшина повзуча) /Фото: Н.Сичак/ тощо.
Екологічна характеристика. Звичайні, спорадично поширені угруповання заплавних лук на відносно родючих, помірно (добре) зволожених лучних, підсушених болотних, рідше торфово-болотних грунтах. вони зосереджені переважно в центральних і прируслових частинах заплав Західного Бугу та його найбільших приток.
Загрози. Зміна гідрологічного режиму ґрунту (осушення) та способу (режиму) використання, рудералізація.
Менеджмент. Дотримання відповідного гідрологічного режиму та строків косіння. Обмеження в застосуванні гербіцидів і добрив на прилеглих сільськогосподарських угіддях.
Лiтература. Соломаха, 1996; Matuszkiewicz, 2001; Moravec, Balátová-Tuláčková, Blažkova et al., 1995; Oberdorfer , 1994; Schubert, Hilbig, Klotz, 2001.
Автор: О. Т. Кузярін.