7150
Западини на торф’яних субстратах з Rhynchosporion
Синтаксономія. Rhynchosporion albae Koch 1926: Sphagno subsecundi-Rhynchosporetum albae (Koch 1926) Rybníček in Rybníček et al. 1984
Видовий склад:
Rhynchospora alba (ринхоспора біла) ,
Carex nigra (осока чорна) ,
C. echinata (осока їжакова) /Фото: Barry Breckling/,
Drosera rotundifolia (росичка круглолиста) *,
Eriophorum angustifolium (пухівка вузьколиста) ,
Hydrocotyle vulgaris (щитолисник звичайний) **,
Juncus bulbosus (ситник бульбистий) **,
Menyanthes trifoliata (бобівник трилистий) ,
Phragmites australis (очерет звичайний) ,
Utricularia minor (пухирник малий) **,
Viola palustris (фіалка болотна) ;
мохи:
Drepanocladus aduncus (дрепаноклядус гачкуватозігнутий) ,
Sphagnum auriculatum (сфагнум вушковий) /Фото: Jonathan Shaw/,
Sphagnum subsecundum (сфагнум майжеоднобокий) .
Структура. До оселища належать особливо рідкісні в Центральній Європі прибережні ділянки оліго-мезотрофних водойм з океанічним угрупованням союзу Rhynchosporion albae, що знаходяться на східній межі поширення, тому їх неможливо відновити у разі втрати. У регіоні досліджень виявлено лише один локалітет, де представлене це угруповання. Воно займає малу площу і є неповночленним, зокрема, відсутній такий діагностичний вид як
Rhynchospora alba (ринхоспора біла) . Угруповання низькорослі, маловидові, з незначним проективним покриттям (до 60%). Зазвичай формується два яруси. Наводний (наземний) – представлений
Utricularia minor (пухирник малий) та мохами. У надземному ярусі домінує Rhynchospa alba або
Juncus bulbosus (ситник бульбистий) . У складі угруповання виявлено кілька рідкісних океанічних видів, які також знаходяться у регіоні досліджень на східній межі поширення (
Hydrocotyle vulgaris (щитолисник звичайний) ,
Juncus bulbosus (ситник бульбистий) ).
Екологічна характеристика. Угруповання цього типу є піонерними і формуються здебільшого на пісковому, рідше слабо торф’яному субстраті в ґрунтових депресіях (часто поміж пісковими дюнами). Субстрат переважно добре зволожений протягом року (пересихає лише наприкінці літа, або не пересихає зовсім), дуже бідний на мінеральні сполуки та гумус. Витримує тимчасовий антропогенний вплив.
Загрози. Природна сукцесія, заліснення, видобуток піску, осушення внаслідок викопування меліоративних каналів, евтрофізація внаслідок змиву органічних добрив з навколишніх сільськогосподарських угідь.
Менеджмент. Відновлення угруповань шляхом повторних механічних втручань (знищення деревних видів, створення порушених відкритих місць, придатних для проходження первинних сукцесійних стадій), підтримання рівня ґрунтових вод.
Лiтература. Chytrý, 2010; Chytrý, Kučera, Koči (eds.), 2001; Viceníková, Polák, 2003.
Автор: Л. М. Борсукевич.