91E0
Заплавні ліси з Alnus glutinosa та Fraxinus excelsior (Alno-Padion, Alnion incanae, Salicion albae)
Синтаксономія. Salicion albae Soó 1930: Salicetum albo-fragilis R.Tx. 1955.
Видовий склад:
Cardamine dentatа (жеруха зубчаста) ,
Populus nigra (тополя чорна) ,
Salix alba (верба біла) ,
S. fragilis (верба ламка) /Фото: Н.Сичак/,
S. triandra (верба тритичинкова) ,
S. viminalis (верба прутовидна) ,
Solanum dulcamara (паслін солодко-гіркий) ,
Galium palustre (підмаренник болотний) ,
Iris pseudacorus (півники несправжньосмикавцеві) ,
Caltha palustris (калюжниця болотна) ,
Lysimachia nummularia (вербозілля лучне) ,
L. vulgaris (вербозілля звичайне) ,
Lythrum salicaria (плакун верболистий) ,
Mentha longifolia (м’ята довголиста) ,
Persicaria hydropiper (персікарія перцева) ,
Phalaroides arundinacea (очеретянка звичайна) ,
Humulus lupulus (хміль звичайний) /Фото: Т. Тиллаев/,
Rubus caesius (ожина сиза) ,
Stachys palustris (чистець болотний) ,
Urtica dioica (кропива дводомна) /Фото: І.Більський/.
Структура. До цього оселища належать вербові ліси в заплавах річок або більш сукцесійно просунуті ліси з домінуванням
Populus nigra (тополя чорна) та
P. alba (тополя біла) . Зарості із верб формують
Salix alba (верба біла) ,
S. fragilis (верба ламка) /Фото: Н.Сичак/,
S. triandra (верба тритичинкова) . Підлісок формується переважно з молодого деревного підросту. Важливою ознакою є добре розвинений трав’яний покрив з високорослих трав-багаторічників. Провідна роль у складі трав´яного покриву належить гігрофільним та нітрофільним видам, що витримують тривале підтоплення, зокрема,
Galium palustre (підмаренник болотний) ,
Iris pseudacorus (півники несправжньосмикавцеві) ,
Caltha palustris (калюжниця болотна) ,
Lysimachia nummularia (вербозілля лучне) ,
L. vulgaris (вербозілля звичайне) ,
Lythrum salicaria (плакун верболистий) ,
Mentha longifolia (м’ята довголиста) ,
Persicaria hydropiper (персікарія перцева) ,
Phalaroides arundinacea (очеретянка звичайна) ,
Humulus lupulus (хміль звичайний) /Фото: Т. Тиллаев/,
Rubus caesius (ожина сиза) ,
Stachys palustris (чистець болотний) ,
Urtica dioica (кропива дводомна) /Фото: І.Більський/.
Екологічна характеристика. Оселища формуються на важких, багатих на алювіальні відклади, мулувато-болотних або супісчаних грунтах, переважно по берегах великих рівнинних річок, у заплавах. Угруповання зформовані видами дерев і чагарників, які здатні витримувати часте й тривале затоплювання поверхневими або грунтовими водами. Одним з основних факторів їх розвитку є значне, протягом року, коливання рівня підземних вод та щорічне, внаслідок весняних повеней, відкладення седименту.
Загрози. Зміна гідрологічного режиму (меліорація, будівництво дамб, зниження рівня грунтових вод), господарська діяльність людини та експансія інвазайних видів рослин.
Менеджмент. Запобігання порушенням цілісності оселищ, внаслідок поширення інвазійних видів і вирощування монокультур. Підтримання природного рівня грунтових вод, збереження природного току річок з формуванням меандрів і заплав.
Література: Дідух, Фіцайло, Коротченко та ін., 2011; Chytrý, Kučera, Koči (eds.), 2001; Matuszkiewicz, 2007; Valachovič (eds.), 2002.
Автори: В. І. Гончаренко, Л. М. Борсукевич.